Близький Схід нині відноситься до регіону, активну політику щодо якого намагаються проводити майже всі основні геополітичні гравці - як міжнародні організації, так і провідні світові держави. І саміт “вісімки” на острові Cі-Айленд - лише один із форматів зустрічей, на яких обговорюються можливості підтримки регіональної стабільності. Найближчим часом це питання буде винесено на порядок денний Стамбульського саміту НАТО і саміту США-ЄС. Наскільки можуть зблизитися позиції Євросоюзу, НАТО та США продемонструвала зустріч лідерів “вісімки”.
На відміну від досить давно пропонованої Джорджем Бушем пропозиції демократизації “Великого Близького Сходу” ініціатива “вісімки” носила назву “Партнерство заради прогресу та спільного майбутнього” із розширеним регіоном Близького Сходу та Північної Африки. Основну розбіжність двох документів можна зрозуміти зі слів президента Франції Жака Ширака про те, що країни цього регіону не потребують "місіонерів демократії". Під час обговорення ініціативи Джорджа Буша глава Франції зазначив: «Не існує формули демократії, яку можна було б експортувати в інші країни. Якщо хочеш утвердження в країні ідеалів свободи, демократії й прав людини, необхідно, передусім, поважати свободу і незалежність цієї країни»
За результатами обговорення лідери “вісімки” зробили спільну заяву та схвалили план підтримки реформ.
Відповідно до заяви, учасники партнерства дотримуються ряду спільних принципів, з яких найбільш важливим є визнання того, що успішні реформи можуть виходити лише з самого регіону, а зміни не можуть нав’язуватися ззовні. Серед інших принципів - необхідність врегулювання суперечок, особливо ізраїльсько-палестинського конфлікту, відновлення миру і стабільності Іраку, відмова визнавати регіональні конфлікти перешкодою для  реформ, партнерство з урядами, бізнесовими колами та інститутами громадянського суспільства у регіоні.
Головним компонентом плану підтримки реформ по реалізації ініціативи стало заснування нового "Форуму для майбутнього" на міністерському рівні, перше засідання якого має бути проведено вже восени поточного року. Але цим зміст документа, що складається з 11 сторінок, далеко не вичерпано. План дій нараховує 25 пунктів, які, зокрема, включають  розвиток мікрокредитування в регіоні, ліквідацію неписемності, підготовку підприємців, підтримку вільних та прозорих виборів, розширення міжпарламентських зв’язків, сприяння становленню незалежних судів, заохочення зусиль, спрямованих на утвердження свободи слова, преси та релігійних уподобань, боротьбу з корупцією, допомогу регіону в збереженні культурної спадщини тощо. Постійно наголошується, що до процесів соціально-економічного і політичного розвитку мають активно залучатися жінки.
У ході переговорів лідери "вісімки" погодилися із необхідністю "оживити" процес урегулювання на Близькому Сході, оснований на розробленому “квартетом” міжнародних посередників плані "дорожня карта". Британський прем’єр-міністр Тоні Блер повідомив, що зустріч "четвірки" посередників, до якої входять США, Росія, Євросоюз і ООН, має відбутися до кінця червня.
Значна частина “Партнерства заради прогресу та спільного майбутнього” присвячена Іраку. “Вісімка” заявила про свою єдність у підтримці суверенітету тимчасового уряду Іраку. Привітавши нову резолюцію Ради безпеки ООН щодо Іраку, глави держав «вісімки» зобов’язалися надати підтримку і допомогу виборчому процесу в Іраку, який має привести до створення перехідних національних зборів країни не пізніше 31 січня 2005 року. Було наголошено на важливості скорочення боргів цієї країни. Водночас Франція і Росія на пропозицію американської сторони списати іракські борги на суму 120 млрд доларів США рекомендували виявити у цьому питанні помірність. Остаточна заява включає положення щодо пошуку вирішення проблеми заборгованості в співпраці з Паризьким клубом, якому Ірак винен 42 млрд доларів США, та іншими кредиторами.
 
Чи буде НАТО в Іраку?

 Відповідь на це запитання, яку дав самміт на Сі-Айленді – ні. На зустрічі "вісімки" не було досягнуто єдності в питанні посилення ролі НАТО в Іраку, за яке виступав Президент США і підтримували Велика Британія та Італія. Насамперед тому, що свою позицію щодо можливості введення сил Альянсу в Ірак не змінили Франція та Германія.
Будь-яке втручання НАТО в цей регіон може обернутися ризиком зіткнення християнського Заходу та мусульманського Сходу, й “вісімка” не має права накладати на Альянс подібну місію, вважає президент Франції Жак Ширак. Хоча не виключає можливості допомоги з боку НАТО іракському уряду при підготовці національних сил безпеки.
Формулювання німецької сторони є більш конкретним. “Якщо наші партнери по НАТО, які вже знаходяться в Іраку, під час Стамбульського саміту побажають виступити в ролі тих, хто займається підготовкою іракської армії, Німеччина не буде блокувати це рішення”, -сказав канцлер Німеччини Герхард Шрьодер.
Дискусії навколо використання потенціалу НАТО в Іраку, безумовно, будуть продовжені 28-29 червня на саміті Альянсу в Туреччині, але, здається, що відбудуться вони вже у певних, окреслених європейськими лідерами, рамках.

Новий миротворчий корпус в Африці.

Інший, прийнятий на  острові  документ, - "Розширення глобального потенціалу для проведення операцій по підтримці миру". Країни “вісімки” взяли на себе зобов’язання підготувати та оснастити 75 тисяч осіб до 2010 року для миротворчих операцій як в Африці, так і в інших регіонах. Крім того, “вісімка” збирається “координувати з африканськими партерами, ООН, ЄС та іншими” дії щодо зміцнення африканського миротворчого потенціалу й пов’язаних з цим заходів. У цьому контексті до наступного саміту заплановано працювати над механізмом транспортного та матеріально-технічного забезпечення миротворчих операцій.
Офіційна версія – цей документ було розроблено у відповідь на неодноразові звернення з боку Африки, а не за власною ініціативою "вісімки" з намагання комусь нав’язати свою волю. І сьогоднішня ситуація в Ліберії, Сьєрра-Леоне, Конго й, нарешті, Судані, не дає підстав піддавати сумніву необхідність збільшення присутності миротворців у регіоні.  
На брифінгу в адміністрації Президента США, минулого тижня було пояснено, що ця нова ініціатива "вісімки" спрямована на розширення можливостей світової спільноти з проведення миротворчих операцій і передбачає підготовку найближчими 5-6 роками понад 50 тис військових спеціалістів. Протягом цього періоду на реалізацію плану Америка збирається виділити 660 млн доларів США, а Італія висловила готовність надати базу для підготовки миротворців.
Водночас американські високопосадовці, що брали участь у брифінгу, не дали чітких відповідей на запитання щодо діяльності нового корпусу миротворців, його взаємодій з ООН, а також беспосерднього  підпорядковування.  Було лише завірено, що план "вісімки" не означає "зміни існуючої структури" міжнародних миротворчих операцій та порядку їх проведення. "Не йде мова про нову парадигму ведення миротворчих операцій та керування ними. Йдеться лише про те, як можна забезпечити відправку миротворців, які мають відповідні навички та оснащення, в ті "гарячі точки", де вони потрібні".
Яким чином у формування та підготовку нового миротворчого корпусу може бути задіяна Україна наразі невідомо. В інтерв’ю Укрінформу посол США в Україні Джон Гербст зазначив наступне: «Я думаю, що мені краще не говорити про це зараз. Я лише сказав би, що ми розуміємо, що військовий потенціал Украины – достатньо великий». І яскравим свідченням боєготовності Збройних Сил України є участь українських миротворців у врегулюванні ситуацій на Балканах та в Іраку, підкреслив американський дипломат.
У віддаленому майбутньому  стосуватися України може і схвалена на Сі-Айленді "Ініціатива по забезпеченню та полегшенню міжнародних перевезень". Оскільки “вісімка” вважає, що терористичні атаки на транспорт є серйозною загрозою, одним із важливих принципів документа є співробітництво й максимальний обмін інформацією країн “вісімки” у справі захисту кордонів, що одночасно передбачає як більш жорсткий режим безпеки, так і спрощення перетину міжнародних кордонів законослухняними громадянами - полегшення торгівлі та подорожей.
Серед заходів для реалізації цієї ініціативи:
· міжнародна стандартизація проїзних документів. Зокрема, йдеться про вдосконалення практики видачі закордонних паспортів, прискорення їх підготовки до оснащення мікрочіпами. Цей пункт має бути виконаний до самміту 2005 року;
· міжнародний обмін інформацією щодо осіб, які підозрюються. З грудня 2004 року до бази даних Інтерполу спрямовуватиметься інформація про втрачені проїзні документи. Країни “вісімки” налаштовані також розширити співробітництво щодо вдосконалення методів досмотру пасажирів, екіпажів та вантажів;
· зниження загрози авіаперевезенням із боку переносних зенітно-ракетних комплексів. “Вісімка" пропонує активізувати знищення надлишків цієї зброї, зміцнити контроль за передачею відповідних виробничих технологій до країн із низьким рівнем експортного контролю;
· підвищення охорони на повітряних суднах. Усі літаки, які здійснюють польоти над країнами "вісімки", до жовтня 2004 року мають відповідати стандартам безпеки кабіни пілота.
Слід очікувати, що виконавши свою провідну роль у реалізації заходів з безпеки перевезень, “вісімка” запропонує прийняти ці стандарти й іншим країнам. А вже від їхніх технічних можливостей залежатиме введення більш жорстких норм для безпеки кордонів.
Серед документів, що вже традиційно розглядаються на саміті, була програма Глобального партнерства по нерозповсюдженню. Ідея угоди висунута на зустрічі у верхах у Канаді в 2002 році і передбачає асигнування 20 млрд доларів США протягом  десяти років на зниження загрози зброї масового знищення.
Питання щодо можливості надання Україні статусу держави - отримувача міжнародної допомоги в рамках Глобального партнерства за місяць до саміту обговорювалося главою українського зовнішньополітичного відомства з Послом США в Україні. Під час зустрічі Констянтину Грищенку було передано листа заступника державного секретаря США Джона Болтона, в якому зазначалося, що Сполучені Штати підтримують формальне визнання Української держави учасником цієї багатосторонньої ініціативи. Проте навіть за підтримки США цьогорічний саміт «вісімки» не дав Україні такого визнання. І хоча в українському МЗС зазначають, що питання залучення України до “Глобального партнерства” на Сі-Айленді розглянуто “в цілому позитивно”, але ж на можливість фінансової  допомоги ця позитивність поки не вплинула.
Звичайно, лідери «вісімки» не оминули на саміті й питання боротьби з бідністю та голодом у світі. Затверджено “План дій по використанню потенціалу підприємництва для ліквідації бідності”. З метою визначення механізму мобілізацій приватного капіталу й експортної підтримки для країн, що розвиваються, восени 2004 року планується провести міжнародну конференцію під егідою “вісімки”.
Крім того, схвалено план дій щодо боротьби з бідністю в Африці, який передбачає допомогу в розвитку сільського господарства та вдосконалення всесвітньої системи оцінки і реагування на надзвичайні ситуації. "Голод, відсутність продовольчої безпеки і дефіцит продуктів харчування мають багато комплексних причин, усунення яких потребує глобального партнерства між урядами країн, що потерпають, донорами, міжнародними організаціями, приватним сектором і неурядовими організаціями", - йдеться в заяві “вісімки”. "Ми підтверджуємо наше зобов’язання сприяти побудові цього партнерства, особливо в Африці, де понад 200 млн людей знаходяться під загрозою голоду й відсутності продовольчої безпеки", - зазначають лідери “вісімки”.
Інші прийняті на саміті документи стосуються боротьби з корупцією та хворобами. Так, заявлено намір "вісімки" приєднатися до Конвенції ООН проти корупції й закликати інші країни до якнайскорішого підписання та ратифікації цього документа.
Лідери “вісімки” також збираються заснувати Глобальний центр з розробки вакцини проти ВІЧ - “консорціуму для прискорення процесу розробки вакцини проти ВІЧ на основі покращання координації, обміну інформацією та співробітництва у глобальному масштабі". Перше засідання зацікавлених сторін передбачається провести наприкінці цього року в США. А до середини 2005 року буде розроблено стратегічний план, який має на меті визначити пріоритетні наукові задачі та скоординувати наукові дослідження й зусилля по розробці вакцини.
А позбавитися поліомієліту “вісімка” розраховує до 2005 року, при цьому до 2008 року забезпечити у своїх країнах спеціальний комплекс заходів із недопущення повторних спалахів цієї хвороби. Водночас держави "вісімки" продовжуватимуть співробітництво з урядами 6 ендемічних країн (Індія, Пакистан, Єгипет, Афганістан, Нігер та Нігерія) і ще 9 африканськими країнами, в яких зараз відбувається поширення поліомієліту, щоб закликати їх до прийняття більш серйозних дій з  локалізації та знищення вірусу поліомієліту. Лідери висловили готовність компенсувати нестачу коштів на боротьбу з поліомієлітом на 2005 рік до наступного саміту шляхом внесків країн "вісімки", державних та приватних донорів. Передбачається сформувати спеціальний фонд боротьби з поліомієлітом.
Наступного разу керівники Росії, США, Великої Британії, Франції, Італії, Германії, Японії та Канади зберуться на початку літа 2005 року у Великій Британії. А у 2006 році їх вперше прийматиме Росія.