Делегація української молоді брала участь в неофіційній частині Стамбульського саміту НАТО. Там була представлена точка зору української молоді на процеси подальшого розвитку Альянсу. Оприлюднюємо документ, поданий українцями на "молодіжному саміті" НАТО.

НАЦІОНАЛЬНА ПОЗИЦІЯ УКРАЇНИ

1. Зовнішні загрози НАТО, та їх вплив на Альянс; обґрунтування доцільності зовнішніх операцій

Україна підтримує офіційну позицію інших держав-членів Альянсу стосовно того, що основними зовнішніми загрозами для нашої спільноти є міжнародний тероризм і поширення зброї масового знищення.

Задля ефективного подолання цих загроз не достатньо вживати оборонних і безпекових заходів лише на території держав-членів Альянсу. Вони повинні ліквідовуватись в межах ареалу свого виникнення.

Серед джерел таких загроз можна виділити наступні: регіональні гуманітарні кризи, діяльність міжнародних злочинних угруповань та терористичних організацій (іноді під прикриттям влади певної держави – як було у випадку із Афганістаном), недостатній рівень безпеки складів озброєнь в певних державах.

Діяльність НАТО в першу чергу спрямовується і надалі повинна еволюціонувати в напрямку ефективного подолання джерел зазначених загроз.

Україна відіграє у цьому процесі роль, яку важко переоцінити. Ми успішно приймаємо участь у миротворчій місії військ НАТО на Балканах. За деякими показниками можливості України в військовій сфері є вищими, ніж окремо взятих дійсних членів НАТО, а за деякими почесно посідаємо перше місце - йдеться про військово-транспортну авіацію.

Все це говорить про активну позицію України в Альянсі і беззаперечну роль у підтримці миру і безпеки на Європейському континенті.

На сьогоднішній день існують певні правові, інституційні та коло суб’єктивних факторів, які заважають ефективному подоланню зовнішніх загроз. Зокрема не створено належної міжнародно-правової основи для участі сил НАТО в миротворчих операціях на систематичній основі. В сфері боротьби з тероризмом не існує ефективних механізмів співробітництва з країнами, на території яких діють осередки терористичних організацій. В багатьох державах систематично порушуються права і свободи людини, що створює передумови для використання злочинними організаціями амбіцій “борців за свободу” та залучення їх до терористичної діяльності. Тож наш Альянс повинен активно співпрацювати в напрямку подолання таких перепон з ООН, Радою Європи, ЄС та ОБСЄ.

2. Правова основа проведення зовнішніх операцій НАТО

Україна переконана у тому, що дії НАТО за межами території держав-членів можуть і повинні цілком відповідати чинному міжнародному праву. Вдається бажаним привести модель діяльності НАТО за її межами у відповідність до Статуту ООН та інших норм міжнародного права. Це дозволило б підвищити рівень довіри до нашої політики з боку великої кількості наших існуючих та потенційних партнерів.

Беззаперечним на сьогоднішній день є право міжнародної спільноти і кожної демократичної держави вживати всіх можливих заходів проти держави, яка чинить злочин геноциду проти власного народу. До цього нас спонукає Конвенція про запобігання і покарання злочину геноциду. А висновок Міжнародного Суду справедливості у справі про геноцид 1996 року (Боснія і Герцеговина проти Югославії) визначив, що таке втручання є прямим обов’язком. Тож НАТО слід і надалі проводити активну політику щодо запобігання жахливих злочинів проти людства. Проте не слід забувати, що головна роль у подоланні гуманітарних криз належить Організації Об’єднаних Націй. А отже участь НАТО в майбутніх операціях подібного роду повинна здійснюватись за мандатом і наглядом ООН.

В зв’язку з цим необхідно ініціювати вдосконалення механізмів прийняття рішень на рівні ООН в сфері міжнародної  безпеки, санкціонування гуманітарних інтервенцій. Одним із засобів швидкого реагування могло б стати, наприклад, надання Міжнародному Суду ООН (або його окремій палаті ad hoc), функції кваліфікації тієї чи іншої ситуації як “збройної агресії”, “геноциду” чи “загрози миру”. Попередній досвід доводить, що здійснення такої кваліфікації та вжиття відповідних заходів на рівні Ради Безпеки не завжди було достатньо оперативним чи об’єктивним, в силу яскраво вираженого політичного характеру цього органу. А вже оперативний висновок Суду ООН щодо кваліфікації тих чи інших дій міг би слугувати належним обґрунтуванням як для ООН так і для НАТО вживати відповідні заходи протидії проти порушника. Звісно, що у зв’язку з цим підлягатиме певній модифікації компетенція Ради Безпеки та інших інституцій ООН. Проте слід зробити наступні два застереження з цього приводу. По-перше, в будь-якому разі такі заходи повинні здійснюватися у суворій відповідності до норм чинного міжнародного гуманітарного права. По-друге, до військових заходів слід вдаватися лише у разі, якщо всі інші засоби врегулювання виявилися неефективними.

Ми переконані, що сам факт грубого порушення прав (іншого ніж порушення права на життя у формі геноциду) не є підставою для збройної інтервенції і ефективна протидія цьому має здійснюватись виключно мирними засобами.

Правовою основою для боротьби з проявами міжнародного тероризму може слугувати право держав на індивідуальну та колективну самооборону. Проте визначення збройна агресія не може застосовуватись до випадків терористичних нападів і тому міжнародно-правова база в цій сфері потребує вдосконалення. Проте всі дії, спрямовані на боротьбу проти міжнародного тероризму повинні здійснюватись на основі принципу співробітництва.

Ми пропонуємо створити міжнародно-правовий механізм, відповідно до якого стане можливим запрошення окремими державами - не членами НАТО анти-терористичних підрозділів НАТО в цілях допомоги у боротьбі із осередками терористичних організацій.

Дотримання норм міжнародного гуманітарного права має принципове значення.

Без сумніву положення Вашингтонського Договору є застарілими і не пристосованими до існуючих загроз, а отже потребують вдосконалення.

3. Види операцій, які є прийнятними для дій за межами території держав-членів НАТО: миротворчі операції, інтенсивні бойові дії, подолання кризових явищ

В залежності від виду зовнішньої загрози, яка підлягає ліквідації, агресивності і сили дій сторони-порушника, особливостей кризи, тощо прийнятними можуть бути всі види операцій. Зокрема, в операціях під мандатом ООН зі збереження миру необхідною є систематична дислокація сил НАТО на території, де має місце криза аж до її врегулювання. Застосування зброї у цьому випадку повинне здійснюватись з метою самозахисту, або захисту мирного населення. НАТО довело свою функціональність в такому виді операцій в Македонії. Як зазначалося вище, Україна має великий досвід в цій сфері, а отже, може відігравати ключові ролі в таких операціях НАТО.

В сфері боротьби з міжнародним тероризмом важливо вдосконалювати розвідницьку діяльність та поглибити спеціалізацію сил НАТО на проведенні окремих видів анти-терористичних операцій (в залежності від масштабів та типів озброєнь терористичної організації).

Важливим є підвищення функціональності сил НАТО в сфері захисту населення від хімічної, біологічної та атомної зброї.

НАТО повинно бути готовим відігравати ключову роль в евакуації населення в разі стихійних лих, збройного нападу, тощо.

Україна оголошує про свій намір надалі приймати активну участь в операціях з підтримки мир в складі контингенту НАТО за мандатом ООН.

4. Військові аспекти таких операцій та функціональні можливості, що вимагаються; роль сил НАТО швидкого реагування

Необхідно враховувати той фактор, що ті чи інші держави-члени НАТО володіють різними функціональними можливостями. Такі можливості повинні братися до уваги при формуванні стратегії проведення тієї чи іншої операції, в процесі чого визначається яка держава-член найкраще може забезпечити той чи інший аспект окремої операції.

Як видно з попередніх пунктів, Україна володіє функціональними можливостями, які мають беззаперечне значення для ефективності зовнішніх операцій НАТО: найкращі в світі військово-транспортні літаки, високий рівень підготовки в сфері захисту населення від радіаційного та хімічного забруднення, тощо.

При цьому воєнні заходи проти терористичних організацій повинні бути еквівалентними існуючій загрозі і гарантувати безпеку цивільному населенню.

5. Фінансування операцій

Принципи фінансування на нашу думку повинні бути наступними:
- рівноправність всіх держав-членів НАТО у виробленні стратегії і прийнятті рішень незалежно від розміру внеску;
- забезпечення належного рівня функціональності інфраструктури сил НАТО;
- що стосується боротьби з тероризмом за запрошенням певної сторони, остання в залежності від наявних в неї фінансових ресурсів також повинна робити свій внесок.

Україна поступово збільшуватиме свою участь у бюджеті НАТО по мірі свого економічного зростання.

6. Відносини з іншими міжнародними організаціями в зовнішніх операціях

В даному контексті необхідно зазначити, що головним чинником міжнародної стабільності і безпеки є соціально-економічний розвиток і верховенство права на рівні кожної окремо взятої держави. НАТО не може самостійно забезпечити регіональну стабільність і безпеку без активної участі інших структур, метою яких є сприяння соціально-економічному розвитку, захист прав і свобод людини, розбудова правових засад функціонування державної влади.

Тож для НАТО вкрай необхідним є розвивати співробітництво та координувати свої дії з ООН, ЄС, ОБСЄ, Радою Європи та іншими структурами, політика яких відповідно спрямовується на активну допомогу державам у здійсненні трансформаційних процесів в сфері побудови громадянського суспільства, верховенства права і ринкової економіки.

З рештою слід пам’ятати, що операції, які ми проводимо, спрямовані на трансформаційну перебудову кризових регіонів. Слід сприяти розвиткові діалогу всіх зацікавлених міжнародних організацій, держав, неурядових організацій та преси у відношенні кожної окремо взятої операції, забезпечувати їх належне інформаційне забезпечення.

7. Співробітництво з Європейським Союзом в зовнішніх операціях

Європейський Союз розглядається як основний та найбільш дієвий партнер НАТО у боротьбі проти міжнародного тероризму. Україна поряд з іншими державами-членами НАТО високо оцінює успіхи Євросоюзу у даному напрямку.

На практиці джерела фінансування міжнародних терористичних організацій знаходяться в межах юрисдикції самих держав-членів НАТО. І ефективна боротьба із зовнішніми загрозами починається саме із власної території. Слід спільно використовувати вже існуючі досягнення ЄС. В першу чергу йдеться про можливості щодо виявлення та арешту майна, грошових потоків терористичних організацій, обмін інформацією,  координацію дій держав-членів в рамках ЄВРОПЛОУ, тощо. Україна вітає такі дії і зобов’язується удосконалювати власні правові механізми в сфері боротьби міжнародним тероризмом.

8 червня в Люксембурзі на засіданні Ради з питань правосуддя і внутрішніх справ Хов’єром Соланою було висунуто пропозицію щодо систематичного проведення на рівні ЄС у форматі 25 (всі дійсні члени ЄС) зустрічей представників служб безпеки всіх держав-членів в рамках Анти-терористичної Групи (CTG). Метою такого співробітництва є вдосконалення розвідувальної анти-терористичної діяльності та забезпечення належної роботи ЄВРОПОЛУ. Слід підтримати цю ініціативу та залучити до її реалізації наш Альянс.

8. Наслідки зовнішніх операцій НАТО

Внаслідок проведення гуманітарних операцій НАТО виникає зобов’язання щодо сприяння у відродженні і розбудові відповідного регіону. Важливим є не втратити досягнення таких операцій, і навіть навпаки, розвити їх. З цією метою слід продовжувати і розвивати координацію із міжнародними організаціями, про що більш детально згадувалося вище.

Зі свого боку НАТО у своїй політиці повинна крім всього іншого сприяти розбудові на демократичних засадах системи безпеки на рівні кожної країни (Македонія, Боснія і Герцеговина, Афганістан тощо).

Дану редакцію підготовлено Володимиром Воробйовим