АНАЛІТИКА

05.08.2004 | ГУУАМ – стан, ризики і перспективи розвитку (частина друга)
Матійчик Ярослав Петрович, експерт Security and Strategic Studies Group - Спеціально для "Євроатлантичної України"

8. Попри низькі соціально-економічні показники країн ГУУАМ і незначний економічний зріст співпраці в абсолютних показниках (довідково: ефект в торгівлі з Грузією в 2003 р. в порівняні з 2002 р. склав 195 %, з Азербайджаном – 137 %, з Молдовою – 163 %: зрозуміло, що очікувати суттєвого зростання товарообігу варто за рахунок запровадження зони вільної торгівлі ГУУАМ), найбільшою вадою утворення є недостатня узгодженість в організації спільної політичної діяльності та брак політичної волі національних еліт. Необхідно прискорити процес створення і підвищення ефективності існуючих профільних ланок організації – Робочих груп, КНК, Ради міністрів закордонних справ (РМЗС), Офісу ГУУАМ, надати їх діяльності більшої планомірності й інтенсивності і т.п. У цій справі уявляється доцільним використання європейського досвіду, за яким внутрішньо-організаційна парадигма передбачає застосування політики поетапного створення виконавчих інституцій на базі економічних і безпекових зв’язків, що склалися (чи складатимуться), залежно від обсягу актуальних, пріоритетних для організації завдань. Для подальшого розвитку ГУУАМ також видається доречним досвід функціонування Вишеградської групи, яка могла б послужити певним організаційним зразком.
Рух у цьому напрямі проявляється через ухвалення декларації про спільне забезпечення стабільності і безпеки в регіоні, домовленості про створення Парламентської асамблеї ГУУАМ тощо, що теж варто зарахувати до здобутків об’єднання. Що ж до останнього, то розширення зв’язків на рівні парламентів країн-членів ГУУАМ надасть додаткового імпульсу розвитку співробітництва між державами. На цій ділянці також потребується підвищена активність України – в особі Верховної Ради.
В організаційному сенсі, на сьогодні для ГУУАМ видається актуальним концентрація зусиль щодо розробки Спільних стратегій ГУУАМ зі вступу до НАТО і ЄС: це б призвело до зміцнення безпеки в Чорноморсько-Каспійському регіоні, а відобразивши у цих організаційних заходах назрілі проблеми і пов’язані з ними мотивації країн-учасниць, можна було б говорити про поновлення партнерської довіри до України, як потенційного лідера організації. Наразі варто активно втілювати уже схвалені торговельні, енергетичні, комунікаційні, інфраструктурні (транспортні) проекти.


9. Для інституційного (та й для політичного) розвитку ГУУАМ важливу роль відіграватиме певне уособлення його “політико-адміністративного центру” – місцерозташування виконавчих органів чи штаб-квартири. Таку роль “столиці ГУУАМ”, на нашу думку, варто було б відвести Ялті. Це рішення враховувало б функціональні і геополітичні аспекти появи та діяльності ГУУАМ. Думається, що така пропозиція з боку України буде слушною і вітатиметься країнами-партнерами.
Підставами для ухвали такого рішення служить те, що саме в Ялті було задекларовано статус ГУУАМ як діючої міжнародної організації, а також власне розташування Ялти, яка знаходиться якраз на лініях комунікаційних проектів, що складають предмет ділового співробітництва в ГУУАМ. Крім того Ялта є найзручнішим за відстанями місцем для зустрічей, які, зрозуміло, відбуватимуться набагато частіше, як це було до сьогодні.
Додатковими підставами для ухвали такого рішення служить те, що сучасний Крим є доволі соціокультурно відчуженим від загального простору України, а розміщення центрального робочого органу ГУУАМ дозволило б посилити участь цього регіону в суспільно-політичному і зовнішньоекономічному житті України. Також, варто було б перервати історичну традицію сприйняття Ялти як міста, в якому було укладено домовленості, що спричинили розподіл Європи після ІІ світової війни.


10.  В загальному контексті зовнішньої політики України, на сьогодні вбачається доцільним розгляд ГУУАМ в якості пріоритетної складової стратегії “європейського вибору”, що розширило б структуру геополітичного розвитку України, зокрема, надавши їй додаткового обсягу можливостей політичного маневру. Такий підхід в українському сприйнятті ГУУАМ був би на часі.
Така українська переоцінка сприйняття ГУУАМ – від просто політико-економічної міжнародної організації до “проєвропейської” євразійської геополітичної формації – була б на часі, оскільки на інших зовнішньополітичних напрямках – російському і європейському – відповідно дистанційні й інтеграційні зусилля власне України важко назвати успішними – це справа віддаленої перспективи. Окрім того виявилося, що в підсумку малопродуктивним є “стратегічне партнерство” України з крупними світовими гравцями (причин цьому є чимало, проте головною уявляється геополітична конкуренція останніх на фоні неспіврозмірності українських можливостей й орієнтаційної строкатості (у вигляді “багатовекторності”)).
Слід звернути увагу на те, що в геостратегічному розумінні близькострокова ситуація для України складається не найкращим чином: з огляду як на європейську, так і на внутрішню кон’юнктуру співробітництво з ЄС розвиватиметься неособливо; розвиток взаємодії з РФ буде обтяжений її намірами відтворення “Великої Росії” і спричинятиме українську державну стагнацію. Тому настільки важливим для України є зміцнення і розвиток стосунків в іншому геополітичному напрямі – через систему ГУУАМ, як виразу, відмінної від російської, моделі євразійського співробітництва “Шовкового Шляху”.


11. З огляду на динаміку розвитку Шанхайської організації співпраці (ШОС; де ключовим учасником є КНР) та перспективи співпраці між ГУУАМ і ШОС є доцільним розробити Перспективний план взаємодії між цими двома міжнародними організаціями. Це б додало можливостей для зміцнення політичного діалогу і партнерства на багатосторонній основі та здійснення співробітництва в рамках “Шовкового Шляху”.


12. Реструктуризація систем євразійських комунікацій і нафтогазового забезпечення Європи та США актуалізує проблему політичної стабілізації, створення сприятливої кон’юнктури, оздоровлення і піднесення економіки регіону, інсталювання відповідної системи безпеки. Така перспектива вимагає формування спільної стратегії розвитку ГУУАМ, в якій комунікаційно-енергетичні питання мають органічно поєднуватися із завданнями забезпечення безпеки комунікацій.
Країни-партнери України по ГУУАМ об’єктивно стоять перед необхідністю якнайскорішого врегулювання конфліктів, створення міжрегіональної зони стабільності й безпеки та забезпечення умов для сталого розвитку економічної співпраці.
Важливим аспектом формування регіональної зовнішньої політики України і розвитку ГУУАМ має стати усвідомлення подальшої “мілітаризації” міжнародних відносин, оскільки: розуміння безпеки поки що нерозривно пов’язується із методикою силового забезпечення; “захищеність” суспільства і його національних інтересів здійснюється переважно мілітарними засобами; культура миру у міжнародній практиці  не є дійсністю, а орієнтиром, довгостроковою метою. Виходячи з цих об’єктивних обставин необхідно мати на увазі, що воєнно-оборонний сегмент безпеки залишається визначальним.


13. Розглядаючи перспективи ГУУАМ слід також зупинитися на розвитку Балто-Чорноморського співробітництва (БЧС). Відомо, що політико-економічне співробітництво по осі Північ–Південь геополітично стабілізує Європу в цілому. У цьому контексті, серед відповідних актуальних європейських ідей БЧС видається доволі перспективним. Саме з цим, а також з огляду на своє географічне розташування пов’язані перспективи України реалізувати власну природну функцію комунікатора.
Проте, ситуація може докорінно змінитися внаслідок набуття повноцінного членства Болгарії і Румунії в НАТО, а Туреччини в ЄС. Не виключено, що це може призвести до формування нового з’єднувального центру чи, навіть, нової дуги між Північчю і Півднем, що проходитиме західніше – через країни Балтії, Польщу, Словаччину, Угорщину, Румунію і Болгарію.
Зрозуміло, що такий розвиток подій є вкрай негативним для інтересів України. Задля його уникнення Україні варто розвивати ідею компонування співробітництва БЧС з ГУУАМ, адже країни Західної, Північної і Південної Європи зацікавлені у створенні надійних і сучасних комунікацій й розвитку інфраструктури між ними й Азією в цілому. В інтересах України є надзвичайно важливим формування ланки – Кавказ-Центральна Азія – цього маршруту, оскільки в альтернативному російському варіанті – Росія-Казахстан – Україна залишиться, разом з країнами Кавказу, осторонь даного партнерства.
Ситуація матиме наслідком й загрозливі геополітичні наслідки: Росія здобуде  контроль над континентальними комунікаціями, зовнішньоекономічною політикою країн ГУУАМ та ще більших можливостей для, й не без того, свавільної поведінки на їх внутрішніх ринках. Звідси, стратегічно важливим є розуміння Україною та співтовариством в ГУУАМ явних загроз спільним економічним інтересам, які несе в собі прагнення Росії монополізувати євразійську систему комунікацій, що реформується.
Саме ця обставина й перетворює ГУУАМ на дещо більше по змісту чим просто міжнародну організацію не тільки для України, а й для всіх учасників об’єднання. На середньострокову перспективу ГУУАМ видається ефективним напрямком здійснення українських стратегічних інтересів і тому має стати центром зосередженої зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної уваги України. Для цього склалися всі необхідні умови.


14. У підсумку, аналіз поточного стану міждержавного співробітництва в форматі ГУУАМ дозволяє накреслити пріоритетний ряд політичних проблем, що мають бути розв’язаними. Він виглядає наступним чином:
─ забезпечити відповідний політичний клімат співробітництва шляхом інтенсифікації діалогу між країнами-членами ГУУАМ (наразі пожвавити взаємодію з Молдовою на предмет ратифікації Угоди про створення зони вільної торгівлі об’єднання, а з Узбекистаном – з’ясувати нинішні позиції і досягти узгодженості стосовно напрямків подальшої співпраці);
─ утворити постійно діючий Секретаріат (для чого цілком принагідним є розширення компетенції Офісу об’єднання), при якому було б доречно сформувати окрему експертну Групу стратегічного планування (з консультативно-дорадчими функціями, робота якої була б спрямована на усунення ряду адміністративних вад управління, про які йшлося вище);
─ провести відповідні консультації в об’єднанні і дійти згоди стосовно визначення Ялти місцем розміщення офіційної Штаб-квартири ГУУАМ;
─ посилити політико-економічну співпрацю з євроатлантичними партнерами, передусім – США, та запропонувати прийнятну модель узгодження планів США, ЄС, НАТО, ОБСЄ, ООН та ін. сторін (які демонструють конструктивність у відносинах) з напрямами діяльності ГУУАМ;
─ зміцнюючи зв’язки з ЄС доцільно було б вивчити можливість призначення профільного Єврокомісара з питань взаємодії з ГУУАМ, або ж запропонувати ЄС відрядити спец. представника до РМЗС. Останнє варто було б запропонувати також США, ОБСЄ, СОТ та ШОС (в цілому, або ж – тільки Китаю). У світлі “угоди-сюрпризу” з РФ про “реверсне використання” нафтогону “Одеса-Броди”, Україні принципово необхідно запевнити у непорушності досягнутих домовленостей ті сторони, передусім – Польщу, з якими було укладено політичне і ділове партнерство зі втілення даного енерго-проекту у його первісному задумі, призначенні та вигляді;
─ провести відповідні консультації з Польщею, Німеччиною і Казахстаном стосовно інституювання відносин з ГУУАМ – на предмет набуття ними статусу спостерігача в об’єднанні;
─ спільно з євроатлантичним співтовариством спрямувати зусилля на вирішення проблем стабільності і безпеки в просторовій зоні ГУУАМ, передусім це стосується розв’язання низки міжетнічних, міжконфесійних та міждержавних конфліктів на Кавказі та в Центральній Азії. У цьому плані видається доцільним запровадження окремого Пакту (як в інших схожих випадках). Наразі є актуальним розробка Рекомендованого плану заходів ГУУАМ зі стабілізаційного сприяння Грузії;
─ розширити та поглибити у співпраці з НАТО воєнно-політичне та військово-технічне співробітництво до стратегічного рівня: створити належну систему регіональної безпеки – запоруку усталеної стабільності регіону; розробити Спільні стратегії ГУУАМ зі вступу чи співпраці з НАТО і ЄС;
─ створити в рамках РМЗС Комітет безпекової політики ГУУАМ, поклавши на нього експертне і процедурне (консультативно-дорадче) забезпечення безпекової політики ГУУАМ;
─ активізувати об’єднання політичних зусиль із зацікавленими сторонами в ГУУАМ у справі забезпечення належного формування інфраструктури нафтогазового ринку і здійснення транспортно-енергетичних проектів, що становлять скелет регіональної інтеграції;
─ Діловій раді об’єднання розробити і впровадити довгострокову програму ГУУАМ із проектного забезпечення ділових, урядових й наукових кіл (з метою орієнтації на прикладні дослідження), трансрегіонального співробітництва: це сприятиме залученню необхідних для розвитку співробітництва інвестицій. При Діловій раді започаткувати Постійно діючу виставку товарів, технологій, інвестиційних проектів і проектів спільних підприємств ГУУАМ та спеціалізовану Систему інформаційного забезпечення підприємців об’єднання щодо пошуку партнерів, підготовки бізнес-планів, бізнес-пропозицій;
─ серед пріоритетних напрямків діяльності Міждержавної інформаційно-аналітичної системи (МІАС) ГУУАМ визначити висвітлення процесів ідеологічного, економічного, політичного, наукового і мистецького життя;
─ організувати Щорічну науково-практичну конференцію з аналізу проблем політико-економічного розвитку об’єднання, яка б на постійній основі відбувалась у Ялті;
─ прискорити формування Парламентської асамблеї ГУУАМ з наступною розробкою й інтенсивним втіленням профільної програми діяльності;
─ в контексті геостратегічної обстановки, вивчити доцільність розгляду організації ГУУАМ в якості пріоритетної складової стратегії “європейського вибору” України з відповідним внесенням змін до зовнішньополітичної стратегії;
─  в контексті участі України в ЄЕП необхідно заперечити спроби передчасного функціонального навантаження системи його управління; заявити про необхідність дотримання в процесі формування ЄЕП “європейської моделі” інституційного розвитку міждержавних об’єднань і на цій підставі вказати на потребу виконання попередніх домовленостей про створення відповідної зони вільної торгівлі;
─ виходячи з існування ризику геостратегічних та геоекономічних втрат України внаслідок, з одного боку, формування “меридіанної дуги” Балто-Чорноморського співробітництва, що пролягатиме західніше від України, а з іншого – “широтної дуги” євразійських комунікацій, що проляже за альтернативним маршрутом Росія-Казахстан, Україні необхідно ініціювати в ГУУАМ (за участю балтійських і чорноморських партнерів) розробку комплексу заходів для запобігання такому розвитку подій, зокрема розглянути ідею компонування співробітництва БЧС з ГУУАМ;
─ використовуючи взаємне дружнє ставлення і, навіть, тяжіння, Україні слід прагнути до посилення спочатку політичної, а опісля й економічної взаємодії між ОЧЕС і ГУУАМ, що обопільно позитивно позначиться на пожвавленні співробітництва і розвитку Чорноморсько-Кавказько-Каспійському регіону, і що буде схвально сприйматися у ЄС.
                                   ***
Таким чином, подальша доля ГУУАМ із забезпеченням в ньому провідної ролі України вимагає невідкладних та змістовних консультацій зі США та ЄС, інтенсифікації політичного діалогу з рештою країн ГУУАМ, темою яких має стати пошук шляхів узгодження інтересів та розподіл обов’язків. Зволікання із розв’язанням цього завдання загрожує Києву небажаними втратами політичного авторитету в регіоні.


 



USERS COMMENTS

Ваше ім'я
Ваша поштова скринька
Заголовок
Ваш відгук
Залишилось сомволів
| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2024. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект