ТОП НОВИНИ ТА КОМЕНТАРІ

27.02.2021 | Стратегічний вакуум та геополітичний наступ Кремля: Білорусь, Вірменія, Грузія
Олексій Коломієць - Президент Центру європейських та трансатлантичних студій

Такі сприятливі моменти вкрай нечасто трапляються в історії. Кремль максимально, або майже максимально, використовує те, що трапилося зараз, на початку 2021 року. Заповнення стратегічного вакууму в точках сучасного силового зіткнення відбувається Путіним впевнено, цілеспрямовано та, фактично, без спротиву. Спротив чинити нікому і це страшна, але відверта реальність нинішнього геополітичного розвитку.

Шість годин капітуляції білоруського диктатора у Сочі, 22 лютого 2021 року, не могли не трапитися. Кремль та Путіна вже мало хвилюють питання захоплення білоруських надважливих підприємств, або відповідні умови оплати за постачання та транзит енергоресурсів. Путін холоднокровно та терпляче дочекався того вирішального моменту, коли білоруський монстр сам приповзе туди, куди йому вкажуть кремлівські хазяї. Путін, жодних сумнівів, розмовляв із Лукашенко виключно категоріями силової політики і білоруський монстр, майже точно, нічого не збагнув. Від того Лукашенко стале ще страшніше.

Силовий вихід на білоруські західні та південні рубежі – ось що вирішальне зараз для кремлівської кліки. Такої можливості може вже не трапитися. Ця кліку вже не цікавить, ані «союзний договір», ані «союзна конституція», ані «єдина союзна держава». Ці категорії для Кремля вже у минулому. Настав час діяти категоріями виключно силовими. Жодних сумнівів у тому, що незабаром справжні сочинські домовленості будуть трансформуватися у реальність. У Вільнюсі, Ризі та Таллінні стан близький до істерії. В Україні він незабаром буде таким самим. А потім й в Польщі. Так де там «Люблінський трикутник», як мінімум?

І паралельно – потужна та впевнена силова експансія у Закавказзі. Невідомо, чи знав кремлівський монстр про те, що насувається одночасно у Вірменії та Грузії, коли у Сочі знищував мінського холуя? Та такі «збіги», навряд чи, бувають спонтанними. Після вірмено-азербайджанської війни 2020-го, геостратегічний вплив Росії та Путіна на Кавказі став, майже, домінантним. Там просто трапилася ще одна стратегічна смерть ЄС. Це вже яка за рахунком? І майже така ж смерть НАТО.

Путіна також вже не цікавить Пашинян. В очах Кремля він вже ніхто. І це правда. Для Кремля та Путіна у Вірменії зараз – це недоторканість російських військ, їх збільшення, а потім цілковите поглинання Вірменії. З Пашиняном, а скоріш за все, що без нього. Вірменія потрібна Кремлю зараз для головного – замкнути кільце навколо Грузії. І це вже, фактично, досягнуто.

Саме тому так жорстко діє нинішня грузинська влада. Та Путін не збирається повторювати помилок, що були допущені у 2013-му щодо України. Недарма у Грузії зараз вже порівнюють Іванішвілі із Януковичем. Можливо, вони праві, можливо, що ні. Але, стратегічного часу сплинуло вже доволі багато і головне, що стратегічний маятник рухається лише в одному напрямку – на користь Кремля. Єдиний чинник, що чинить спротив – це Україна. Але, коли остаточно рухнула Білорусь, Вірменія і на черзі Грузія, як довго втримається Україна? Промені надії ще б сяяли, якщо б у Білому домі був Дональд Трамп. Але, там Сплячий Джо. Накази вдарити по Сирії, навряд чи, мають стратегічне підгрунтя.

Кремль та Путін вже не відступлять. І чому вони повинні відступати, коли суцільні перемоги та переваги? А Служба зовнішньої розвідки Естонії, свідомо, або несвідомо, дає витік своїй аналітичній доповіді, де йдеться про те, про що я відкрито та голосно казав ще у перші дні березня 2014 року, коли можна було ще врятувати Крим, не кажучи про війну на Донбасі. Зараз естонські розвідники називають Білорусь - «білоруським військовим округом» Росії. Правильно називають. Тільки від ігор у дефініції доля Естонії не зміниться, Як і доля її прибалтійських сусідів, як і долі Польщі та України. Стратегічний вакуум буде заповнений. Питання ким?




USERS COMMENTS

Ваше ім'я
Ваша поштова скринька
Заголовок
Ваш відгук
Залишилось сомволів
| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2024. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект