ЦК КПК у стадії стратегічного підйому. Їх підйом став ще більш впевненим та цілеспрямованим після зіткнення в Анкориджі. Якщо на Алясці дійсно відбулося стратегічне зіткнення, як хочуть такого трактування у Білому домі?
Ключові переговори відбувалися саме під час закритих засідань. Результати двох, абсолютно таємних засідань, не розголошуються. Можливо, все ж таки виток інформації відбудеться, можливо, що ні. Але, що повністю зрозуміло, так це те, що не відхиливши пропозицію їхати на американську територію, червоний Пекін чітко показав – стратегічна ініціатива в його руках.
Те, що дозволив собі вимовляти дуже високопоставлений клерк ЦК КПК під час відкритої частини першого засідання, фактично, безпрецедентно. На початкові звинувачення Блінкена відповідав не Ван І, а саме другий номер у китайській делегації, що робило приниження ще більш потужним. Це, вже не кажучи, про ту маячню, що була ним озвучена. Але, головне, Пекін чітко показав, що він відступати не буде. І це було абсолютно зрозумілим. Питання в тому, коли почнуть відступати Байден, Блінкен, Салліван?
За декілька днів до слухань у Сенаті щодо призначення Ентоні Блінкена, з’явилася інформація, що він очолював центр, який займався обміном студентами між США та Китаєм та іншими схожими діями. У Пекіні про це чудово знають. Джек Салліван, коли на протязі багатьох років радив Джозефу Байдену з питань національної безпеки, є також співучасником діянь банди Обами, які сприяли нинішньому стратегічному злету Піднебесної. Не кажучи про те, що Салліван був членом антиукраїнської коаліції вищого рівня. А про страхітливі оборудки Хантера Байдена, під прикриттям його батька, знає весь світ. І що, за таких обставин Сплячий Джо піде на конфронтацію із Сі та цілим ЦК КПК? Звичайно, що ні.
Після п’ятничного, останнього раунду переговорів, була випущена лише одна заява, що буде утворена спільна комісія щодо клімату. Все інше – абсолютна таємниця. Та навіть у рамках так званої боротьби із «змінами клімату», КНР володіє абсолютної ініціативою та перевагою. І навіть цю химеру – «зміну клімату», пекінські кормчі використовують на повну потужність виключно у геополітичних цілях. Після Анкориджу, як виглядає, пекінське проектування власної сили лише посилиться за всіма ключовими напрямками.
Майк Помпео абсолютно правильно заявив після «Анкориджу»: «Не довіряйте словам, дивіться тільки на дії». Причому, це застереження Помпео відноситься, як до Пекіну, так і до Вашингтону. Але, передусім до Вашингтону Сплячого Джо. А Вашингтон Сплячого Джо сиплеться за усіма напрямками та векторами. Та іншого й не могло бути, за визначенням.
Гонконг був зданий пекінським комуністам, фактично, без бою. Якщо люди Трампа та сам Трамп, якось ще намагалися вплинути на Сі та його опричників із ЦК КПК, то Сплячий Джо та його опричники взагалі нічого не зробили. Червоний Пекін зрозумів багато. Тепер, як виглядає, починається велика битва за Тайвань. Можливо, що саме Тайвань і стане тим місцем де і вирішиться глобальний баланс у Тихоокеанському регіоні на багато десятиліть наперед.
Філіппіни, Індонезія, В”єтнам, Малайзія заклякли після «Анкориджу». Японія та Південна Корея прямо благають про допомогу. І це, буквально, після від’їзду від них Блінкена та Остіна. А Вашингтон та Білий дім у хаосі та сум’ятті. І у Білому домі знають, хто допоміг Байдену окупувати цей будинок.
Не встигли розгублені та дезорієнтовані Блінкен та Салліван повернутися до Вашингтону, до Пекіну вилетів Лавров. Звичайно, що умови Лаврову буле виставляти І. Та Пекін разом із Москвою повністю усвідомлюють, що такі стратегічні можливості можуть відкритися не скоро. Після Пекіну Лавров їде до Сеулу. Південна Корея – одна із найслабкіших ланок у зіткненні із китайськими комуністами.
|