Хронологія, яка передувала приїзду білоруського диктатора до диктатора у Пекіні відома:

а) виклик Лукашенко до бункера Путіна у Підмосков’ї;

б) приїзд найвищого дипломата ЦК КПК до Кремля, особисто до Путіна, відразу після нікчемної та порожньої «Мюнхенської конференції»;

в) багатогодинна телефонна розмова керівників «Союзної держави» перед самим вильотом мінського монстра до Піднебесної.

Якщо абсолютно стисло, то перебування Лукашенко у Пекіні стало повним проявом цементування союзу зла Китаю – Росії – Ірану – Білорусі – Сирії. Це абсолютно небезпечно. Та ключова небезпека полягає в тому, що не існує союзу свободи. Його так і не змогли утворити навіть після 24 лютого минулого року. Зараз таке утворення стає взагалі примарним. А винуватець лише один і він у Білому домі – Джозеф Байден.

Ті криваві монстри – від Пекіну до Москви, від Мінську й до Тегерану, відчули блискуче – ситуація стає для них, в тому числі, особисто, майже критичною. У таких істот вкрай загострене відчуття самозбереження. Вони відчули й правильно відчули, що в силу вступив єдиний нині фактор – час, стратегічний час. Ні гроші, ні зброя, ні ресурси, ні щось інше. А саме стратегічний час. Лукашенко був відправлений Путіним до Пекіну, щоб той час наздогнати та виграти.

Три фундаментальні питання вирішував Сі із Лукашенко, чудово усвідомлюючи, що перед ним виключно посланник Кремля, а не представник Мінська.

Перше питання полягало у знаходженні всіх можливих механізмів ухилення від санкцій, які накладені на всіх членів їх союзу.

Друге питання полягало в тому, щоб затвердити шляхи постачання зброї Кремлю через Білорусь.

І третє питання було пов’язане із потенційним будівництвом китайських військово-промислових об’єктів на білоруській території.

Фактично, немає сумнівів, що перші два завдання вже виконуються. Санкції уникаються максимально можливими шляхами. Зброя, майже точно, йде до Москви через Мінськ. Шокуюче зовсім інше й це пов’язно із параличом Білого дому щодо цього. А пояснення цьому, в тому числі, походить від особистих інтересів родини Байденів. Про це було відомо вже давно. А зараз з‘явилися нові дані про пряме співробітництво структур, які утворював Хантер Байден у США, із гігантами китайського військово – промислового комплексу. І всюди за лаштунками фігурував сам, нинішній окупант Білого дому. Він проходив у документах під грифом, як «big person». Цього вже абсолютно достатньо, щоб збагнути, що відбувається.

А тепер знову до часу. Лукашенко, й тут немає жодних сумнівів, намагався виконати всі накази свого хазяїна з Кремля. Такого розчавленого, приниженого та улесливого мінського монстра, схоже, ще ніхто ніколи раніше публічно не бачив. Це пряме свідчення, що він виконував наказ та знав, що за невиконання його покарають. Але й Сі все збагнув також. Однозначно, що він відклав вторгнення до Тайваню, яке готував, як виглядає, на початок року. Але, Сі розуміє, що якщо рухне його соратник із Кремля, тоді його власна доля буде у великій біді й тоді буде точно, що не до захоплення Тайваню. Значить, у квітні, коли Сі зайде до Кремля, у них не буде, ані іншого виходу, ані іншого вибору.

Все склалося в єдину, цільну та реальну картину. Як виглядає, зруйнувати цю страшну реальність може лише Конгрес США та армія України.

Декілька днів тому, Сенат одноголосно (!) проголосував Білль про опублікування всіх таємних документів, які є у розпорядження Розвідувального Співтовариства США, щодо походження китайського комуністичного вірусу (відомого у світі, як COVD-19). Якщо Палата представників проголосує, а вона проголосує, тоді «президент - крадій» Байден буде у вкрай важкому становищі. Тоді все може й повинно закінчитися імпічментом. І все це також пов’язане із Україною. Байден, фактично, припинив постачання зброї Україні. Це було абсолютно очікуване і це сталося саме тоді, коли союз Сі – Путіна – Хаменеї – Лукашенко – Асссада збагнув про вирішальне та неминуче.