ТОП НОВИНИ ТА КОМЕНТАРІ

26.07.2004 | Останній "реверс" Леоніда Кучми: Європа нам не мета.
Олександр Сушко - Євроатлантична Україна

Європейська інтеграція України - жертва передвиборчої кампанії. Це було очевидно ще  рік тому, коли провладна пропаганда взяла на озброєння найгірші кліше з арсеналу антизахідної істерії радянських часів. Коли ударними темпами формувався потворний продукт пострадянської візантійщини - ЄЕП.


Це стало остаточно зрозуміло після перегляду урядового рішення по використанню нафтогону "Одеса-Броди", яке було прийнято, незважаючи на щирі зізнання ініціаторів - компанії ТНК - про те, що вони мають намір транспортувати лише півтора мільйони тон нафти щорічно - замість девяти, анонсованих раніше.


Рішення було прийняте, тому що іншого рішення немає - існує лише потреба реалізації потрібного сценарію виборів. І Захід тут не допоможе. А Кремль - цілком можливо.


Офіційний Київ вичерпав свій інтерес до НАТО та ЄС. Відтепер і до дня виборів - лише Росія. Так можна трактувати зміст указу президента  "Про рішення Ради національної безпеки й оборони від 6 липня "Про подальший розвиток відносин з НАТО з урахуванням результатів засідання комісії Україна-НАТО на вищому рівні 29 червня 2005 року".


Всупереч попередній редакції, президент замінив пункт положення Воєнної доктрини про умови забезпечення військової безпеки, де однією з умов називалось проведення політики євроатлантичної інтеграції, кінцевою метою якої є вступ у НАТО, як основи загальноєвропейської системи безпеки.


У новій редакції доктрини це формулювання скорочене до проведення політики євроатлантичної інтеграції.


"Умови забезпечення воєнної безпеки України - зміцнення довіри між країнами, послідовне зниження загрози використання військової сили, проведення політики євроатлантичної інтеграції", - сказано в доктрині.


Кучма також змінив пункт Воєнної доктрини, де сказано про те, що Україна готується до повноправного членства в НАТО і ЄС.


Спочатку в доктрині говорилось, що національні інтереси України обумовлюють істотне поглиблення відносин з НАТО і ЄС, а виходячи з того, що обидві ці організації - гаранти безпеки і стабільності в Європі, Україна готується до повноправного членства в них.


У новій редакції, яка зроблена Президентом, скорочене формулювання "готується до повноправного членства в цих організаціях".


Пункт про те, що активізація євроатлантичної інтеграції з орієнтацією на вступ у НАТО належить до пріоритетів зовнішньої і внутрішньої політики України, викладений без формулювання про вступ у НАТО.


Даний радикальний крок можна трактувати як своєрідний зовнішньополітичний заповіт президента Кучми, що завершує каденцію так, як і починав її - з Москви як основного пріоритету.


Указ був підписаний 15 липня, а оприлюднений 26-го - в день приїзду високого гостя з Москви з тим, щоб ні в кого не було жодних сумнівів, навіщо це робиться.


Оприлюднення указу виявилось подарунком від України російському президенту, який приїхав до Ялти на особисту зустріч з президентом Кучмою та російсько-український бізнес форум. Радість була настільки неочікуваною, що про неї з дитячим захопленням протягом усього дня повідомляли російські телеканали. Ще б пак: УКРАЇНА ВІДМОВИЛАСЬ ВІД НАМІРУ СТАТИ ЧЛЕНОМ ЄС ТА НАТО! Про це говорилося саме так, і подавалося як фантастична перемога російської дипломатії. Це ж вам не трубу розвернути "реверсом",  а цілу країну, та ще й без жодних зусиль.


В цей же час МЗС України, Міністерство оборони, РНБО,  Національний центр з євроатлантичної інтеграції були недоступні для коментарів -  журналісти численних київських телеканалів, газет і радіостанцій  марно намагалися отримати пояснення від офіційних структур.


Тим часом торжество навколишньої радянськості під кримським сонцем так вплинуло на вразливого гостя з Москви, що його старанно стримувану підсвідомість прорвало: і колишній улюбленець Заходу видав абсолютно "нутряну" тираду про "агентів Заходу", які "усередині наших країн усіляко намагаються компрометувати інтеграцію Росії й України". Президент Росії мабуть забув про десятки паперових інтеграційних прожектів - від Економічного Союзу до ЄврАзЕс та Союзу Росії та Білорусі, які протягом десятиліття дискредитували себе своєю трагікомічною безсенсовністю і непрацездатністю без жодної допомоги західної агентури.


Отже, зовнішню політику України приводять у відповідність з внутрішньою - неєвропейською по суті. Картина вітчизняної політики позбавляється суперечливості і набуває своєрідної гармонії внутрішнього і зовнішнього світів. До виборів?




USERS COMMENTS

Ваше ім'я
Ваша поштова скринька
Заголовок
Ваш відгук
Залишилось сомволів
| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 3423. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект