Головний захід в програмі візиту Юлії Тимошенко до Брюсселю у цей четвер – це участь в самміті Європейської Народної партії. На скільки важливим є цей захід? Що корисного в ньому для українських політиків, які входять до політичної родини ЄНП?

На сьогодні ця політична сила є найпотужнішою в Європі – до її складу входять 13 лідерів країн-членів ЄС (з 27). Це такі імена, як Ангела Меркель, Ніколя Саркозі, Ян-Петер Балкененде, Дональд Туск. В її лавах – діючий презент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу, два віце-президенти, 6 єврокомісарів – серед яких Андріс Пібалгс та Беніта Ферреро-Вальднер, а також президент Європейського парламенту Ганс-Гердт Поттерінг. Парламентська фракція – найбільша і нараховує 288 депутатів.

Самміт ЄНП традиційно проходить напередодні самміту Європейського Союзу, і під час його роботи політичні лідери провідних країн Європи виробляють спільну позицію, з якою вийдуть на самміт ЄС.

  
Стосовно українських партій у цій родині, то їх нараховується три – це Народний рух України Бориса Тарасюка, Народний союз „Наша Україна”, де почесним президентом є Віктор Ющенко та партія Батьківщина, лідером якої є прем’єр-міністр. Але ці партії мають лише статус спостерігача, тому що Україна не є членом Європейського Союзу.

Для українських політиків самміт Європейської народної партії – це можливість впливу на формування політики ЄС, зокрема, по відношенню до України. Участь у цьому самміті є, чи може бути, (це все залежить, як використовувати свою участь), дієвим механізмом напрацювання необхідних Києву рішень, які вже потім, в рамках самміту ЄС, будуть ухвалені всіма лідерами Європейського Союзу.

Нажаль, на сьогодні в колах ЄНП по відношенню до України панує серйозне розчарування через непослідовну та незрозумілу для європейців поведінку українських політиків. Останній приклад – на минулому тижні в Україні перебувала делегація європейських парламентарів на чолі з керівником фракції Жозефом Даулом, які планували зустрітися з усіма лідерами партій, які мають статус спостерігача. За 24 години до візиту їм повідомили із Секретаріату президента, що зустрічі, яка була узгоджена, з Ющенком не буде. Без будь-яких пояснень. Мої джерела в партії сказали, що це викликало надзвичайне обурення, і в Києві під час прес-конференції пан Даул зробив відповідну заяву.

В партійних колах не виключають, що питання, які накопичилися до пана Ющенка, будуть обговорювати і на самміті. Зокрема, це стосується відносин українського президента з його рідною партією „Наша Україна” та розбудови іншої – Єдиного Центра. Так, тут дійсно дуже пильно слідкують за тим, що відбувається в Україні, і той, хто думає, що тієї війни, яка є на сьогодні між президентом та прем’єром (а саме так в Брюсселі називають те, що відбувається в Україні) тут не видно – глибоко помиляються.

Інший приклад - попередній самміт ЄНП, на який було запрошено обох – і Ющенка і Тимошенко. Але приїхав тільки Ющенко. І в ЄНП відразу сказали, що він заборонив пані Юлії приїхати. Говорити про реакцію на це європейців не варто – і так зрозуміло, якою вона була. Особливо було соромно (за державу), коли канцлер Німеччини просто закрилася від пана Ющенка, коли той намагався щось сказати. Така собі, жіноча солідарність Ангели Меркель з Тимошенко.

З другої половини цього року в ЄС буде головувати Франція, з якою Україна пов’язує особливі надії. А саме – отримати нову угоду, як угоду про асоціацію з чітким визнання перспективи членства. Але чи буде пан Саркозі таким же прихильником поглиблення стосунків України та ЄС, яким він був до того, коли вчора і сьогодні бачить дивні речі з боку політичного товариша?

Вже сьогодні в Брюсселі краще ставляться до Тимошенко, аніж до Ющенка, бо з нею не виникає жодних проблем, і до співпраці з ЄНП вона ставиться відповідально. Довіра до Ющенка тане, розчарування росте. Хоча, ніхто вам цього під диктофон чи на камеру на скаже – тут політики вміють вичікувати і не ставати на чиюсь сторону. Заява буде зроблена тільки у випадку, коли хтось один з українських політичних соратників відкрито піде на зраду.