Світ прислухається до своєрідного обміну думками між Вашингтоном і Тегераном на тему іранської ядерної програми, що їй прагнуть покласти край не лише Сполучені Штати, а й Організація Об’єднаних Націй.

У Білому Домі президент США Джордж Буш іще раз зазначив, що для досягнення цієї мети можливі і дипломатичні шляхи, і застосування сили.

«Я завжди казав, що на нашому столі залишаються всі варіанти. Але найпершим варіантом для Сполучених Штатів було б вирішення цієї проблеми дипломатичним шляхом», – наголосив Буш.

Ніби у відповідь Тегеран висловив сумнів щодо можливості збройного конфлікту – мовляв, Америка надто зайнята в Іраку й Афганістані.

Чи дійсно Сполученим Штатам може не вистачити воєнної потуги, щоб не дозволити Іранові обзавестися ядерною зброєю? Американський адмірал Майк Муллен, голова Об’єднаного комітету начальників штабів, вважає, що Тегеран помиляється, якщо вважає, що Сполучені Штати не зможуть підкріпити дипломатичні зусилля силою зброї.

Разом із тим він визнав, що війна з Іраном створила б значні труднощі. «Відкрити третій фронт (поряд з Іраком та Афганістаном) тепер було б для нас вельми складно. Але це не означає, що ми не посідаємо можливостей чи резервів», – застеріг він.

Також, на його думку, і наслідки такого повороту подій «подекуди буває важко передбачити».

І Вашингтон, і Тегеран сподіваються на дипломатію

Німецький військовий історик Карл фон Клаузевіц казав, що війна є продовженням політики іншими засобами. Невже інші засоби вже вичерпано у цьому конфлікті? Президент Буш звернув увагу журналістів на певний прогрес у розв’язанні конфлікту з Іраном дипломатичними методами.

«Я завжди казав, що не можна розв’язати проблему дипломатичним шляхом, якщо за столом нема партнерів. Ось чому ми вдалися до багатосторонньої дипломатії, коли йдеться про те, щоб переконати іранців, що вільний світ щирий у своєму прагненні будь-що не дозволити (Тегеранові) отримати технологію для виготовлення ядерної зброї. Ми досягли певного прогресу у цьому напрямку», – сказав американський президент.

Газета «Вол Стріт Джорнал» писала нещодавно, що Тегеран грає у дипломатичні ігри, щоб виграти час для того, щоб процес збагачення урану там став незворотнім.

Однак із іранських заяв видно, що вони б не бажали доводити Америку до воєнних дій. Наприклад, міністр закордонних справ Манучер Моттакі заявив: «Якщо природа наступу (на Іран) зміниться і набере воєнної форми, тоді (іранська) армія заговорить своєю власною мовою. Але для нас пріоритетом є те, щоб атмосфера залишалася політичною і дипломатичною з тим, щоб ми змогли знайти дипломатичне рішення».

І адмірал Муллен теж вважає, що можна примусити Тегеран змінити свою поведінку, застосувавши дипломатичні, фінансові та міжнародні засоби тиску.