Черговий раунд переговорів між Україною та ЄС щодо нової угоди відбувається нині у Брюсселі. Напередодні, Посол Франції в Україні Жан-Поль Везіан привніс інтригу у переговорний процес. За словами дипломата, на сьогодні не відома ні точна назва нового договору, ані терміни його уведення у дію.

Термін нинішньої угоди між Україною та ЄС закінчився на початку року, і був подовжений – за згодою сторін – до моменту підготовки, ухвалення і ратифікації Києвом і Брюсселем нового договору. Президент Віктор Ющенко неодноразово заявляв, що угода матиме «посилений характер», і підписаний новий документ буде до кінця поточного року. Так само часто подібне можна чути з вуст інших керівників української держави, у першу чергу – від чільників Міністерства закордонних справ.

Українська тактика малих кроків... Відсутність конкретики з боку ЄС

Напередодні нинішнього раунду переговорів у Брюсселі, заступник міністра закордонних справ Олександр Горін відзначив: «Тактикою малих, але упевнених кроків ми рухаємось до нової посиленої угоди Україна – ЄС. Її філософія – це політична асоціація та економічна інтеграція».

Представники Євросоюзу ані конкретних дат підписання, ні назви нового документу не називають. Крім того, європейські дипломати і політики усе частіше нарікають, що Україна не виконує усіх своїх зобов‘язань перед європейською спільнотою.

«Позиції різних держав ЄС у своїй поміркованості до України приблизно однакові. Тим більше, що зараз є величезна внутрішня проблема в Європейському Союзу у зв‘язку з провалом лісабонської угоди. Це, серед іншого, може сильно відтягти про-європейські перспективи України на майбутнє», – каже київський політолог і правник Олексій Толкачов.

Отже, переговорний процес триває, українські політики рапортують про здобутки, а європейські політики аналізують проблеми України на євро-інтеграційному шляху. А тим часом, все більше українців висловлюють розчарування діями своєї влади і чиновницьким свавіллям Євросоюзу, цілими днями простоюючи під консульствами країн ЄС або у чергах на контрольно-пропускних пунктах і митницях, почуваючись «бідними родичами» у країнах Європейської спільноти.