Лідери ЄС планують у жовтні повернутися до дебатів щодо майбутнього Союзу після ірландського "ні". Але Домінік Мойсі з французького Інституту міжнародних відносин попереджає французьке президенство, щодо хибності у спробах тиснути на Дублін переголосувати та "шантажувати" Чехію та Польщу, та їх президентів ратифікувати "Лісабон", погрожуючи заблокувати подальше розширення. 

Ірландське "ні" Лісабонському договору надіслало "поперджуючий сигнал для Європи", - каже Мойсі, який є засновником цього інституту та головним редактором щоквартального журналу "Закордонна політика".

Він наполягає, що ірландське відхилення не є ізольованою подією, кажучи про "третій негативний референдум" після  'non' та 'nee' у Франції та Нідерландах. Все це свідчить, про "глибоке розходження поміж європейськими громадянами та Європейським Союзом", - попереджує Мойсі. 

Щодо практичних обставин ратифікації, аналітик, зокрема, підкреслює, що чеський президент Вацлав Клаус "не змінить свою думку". Польща, також, викличе складнощі.

В світлі виборів до Європарламенту в червні 2009 року, спокуса вирішити питання європейського майбутнього "вчинити тиск на Ірландію" може виявитися "негативною" та може "роздратувати" ірландців, що може привести до "деякої форми популізму".

Мойсі також попередив, що Саркозі не повинен наполягати на поєднанні ратифікації Лісабонського договору з майбутнім розширенням: "Такий тип шантажу може стати помилкою. Договір не буде ратифікований і це відріже Європу від головного козиря, яким є розширення".

Також Мойсі попереджає, що хоча французьке президенство продовжує наполягати на амбіціях щодо оборонного порядку денного ЄС, не дивлячись на опозицію з боку Ірландії, такі плани можуть бути "легітимними", але "нереалістичними".

З іншого боку, французький експерт оптимістично розглядає трансатлантичні відносини після президентських виборів у США. За його прогнозами, Обама та навіть МакКейн можуть більше перейматися глобальнми екологічними проблемами.