Представники 20-ти найпотужніших промислових держав, економіка яких швидко розвивається, зустрілися минулими вихідними у Вашингтоні для пошуків розв’язання всесвітньої фінансово-економічної кризи. Європейська преса вважає цю зустріч історичною, але має різні погляди на те, чого вдалося досягти.

Голландське видання NRC Handelsblad написало, що підсумки вашингтонської зустрічі позитивні: «Консультації щодо глобальної економіки більше не є ексклюзивною цариною промислово розвинутих країн у межах «Великої Сімки». Зустріч у Вашингтоні може залишитися в історії як захід, на якому баланс влади було закріплено у форматі «Великої Двадцятки». У майбутньому такі країни, як Китай, Індія та Бразилія можуть мати слово у процесі ухвалення рішень».

А швейцарський італійськомовний щоденник Corriere del Ticino зауважує: «Велика Двадцятка» запустила в дію процес, який набиратиме обертів впродовж наступних місяців… Порятунок банків за урядові гроші – це не вирішення… Гроші треба використовувати, щоб давати поштовх реальній економіці… Всі мусять погодитися, що нові регулятивні заходи не можуть бути ефективними, поки міжнародна монетарна система залишається прив’язаною до американського долара, що є виразником високого рівня американського зовнішнього боргу».

Financial Times Deutschland здивована, що зустріч у Вашингтоні дала такі конкретні результати: «Прикінцева заява у Вашингтоні містить виняткову кількість деталей. Ці деталі включають точний кінцевий термін – наступну конференцію навесні 2009 року, коли міністри фінансів країн «Великої Двадцятки» мусять надати пропозиції для регулятивних законів для всіх гравців на фінансових ринках. Також вони включають зобов’язання всіх учасників не реагувати на кризу протекціоністською політикою. Це дає надію, що старі й нові економічні потуги не забули історичних уроків глобальної економічної кризи».

А данський щоденник Berlingske Tidende вважає, що зустріч можна розглядати лише як добрий перший крок: «Рано заявляти, що саміт «Великої Двадцятки» у Вашингтоні був успіхом або невдачею. Там було заявлено низку важливих принципів, однак більшість із них настільки розпливчасті, що важко сказати, чи дійсно зустріч була початком кінця фінансової кризи… Та не може бути сумніву, що голови урядів лише на наступній зустрічі приставатимуть на якісь обов’язкові домовленості. Важко ухвалювати рішення щодо нового курсу дій з нинішнім американським президентом, якому залишилося лише два місяці на цій посаді».

Цю думку поділяє й іспанський щоденник ABC: «У Вашингтоні нема феєрверків. Їх бережуть для церемонії присяги Обами у січні. Але було багато білого диму після довгого процесу роботи. Хоча це не завершить фінансової або економічної кризи, це точно забезпечить міжнародній спільноті кращі знаряддя для визначення, протидії та розв’язання кризи. Не більше і не менше».