17 листопада уряд Македонії надіслав до міжнародного суду позов із вимогою скасувати вето Греції на прийняття республіки в НАТО. Про це повідомив глава міністерства закордонних справ Македонії, а Міжнародний суд підтвердив інформацію про направлення скарги.

Афіни відреагували різкою заявою на подачу позову до Гааги з боку Скоп'є. У квітні нинішнього року Греція скористалася вкотре  своїм правом вето на саміті Північноатлантичного альянсу щодо питання прийняття Македонії в НАТО у зв'язку із конфліктом навколо назви республіки.

Нагадаємо, 25 вересня президент Македонії Бранко Црвенковський заявив, що його країна готова піти на "справедливий компроміс" у суперечці про назву цієї колишньої Югославської Республіки, якщо він не суперечитиме її національній та культурній ідентичності.

Греція вважає, що назва "Македонія" для сусідньої країни означає потенційні претензії на грецьку область із таким ім'ям. За 17 років, протягом яких Афіни та Скоп'є ведуть переговори про назву, Республіку Македонія за її конституційною назвою визнали близько 120 держав.

Тим не менше в ООН вона входить під назвою "Колишня Югославська Республіка Македонія". Тимчасова угода, підписана Скоп'є і Афінами у вересні 1993 року, констатує розбіжності між сторонами і зобов'язує їх вести переговори для вирішення суперечки під егідою генсека ООН.

На початку нинішнього року з метою зрушити із мертвої точки тривалий процес переговорів між Афінами і Скоп'є, запропоновано на вибір п'ять назв: Нова Республіка Македонія, Конституційна Республіка Македонія, Республіка Верхня Македонія, Демократична Республіка Македонія і Незалежна Республіка Македонія.

Македонці готові погодитися з будь-яким із двох останніх варіантів, але тільки для використання у двосторонніх відносинах із греками, зберігши для інших членів світової спільноти назву Республіка Македонія, яка закріплена в конституції країни й у міжнародних актах визнання її незалежності іншими державами.