Попри підтримку на загал всіма членами НАТО планів розміщення елементів американської системи ПРО у Польщі і Чехії, не всі учасники Альянсу в реальності однозначно ставляться до такої перспективи.

 
Враховуючи, насамперед, позицію Росії. Експерти кажуть про посилення кампанії тиску Кремля на новообраного президента США з метою змусити його відмовитися від планів ПРО в Східній Європі. Сам пан Обами такої чіткої позиції поки не висловив.

Після потужної ейфорії, яка панувала після обрання Барака Обами президентом, перед новим американським лідером постало чимало викликів стратегічного характеру, зокрема, стосовно розміщення 10 ракет-перехоплювачів у Польщі і радара у Чехії. Або новообраний президент за підтримки більшості членів НАТО очолить процес створення системи ПРО, або ж наслідує приклад таких країн, як Франція, Італія і Німеччина, і буде заспокоювати і утихомирювати Москву. Одначе в цьому випадку, відчувши слабке місце, Кремль може отримати додаткові козирі для активізації неоімперської політики.

Водночас нині, як повідомила кореспондентка Бi-Бi-Сi у Вашингтоні Наталя Хижняк, до офіційної інавгурації новообраного президента, в його оточенні дуже обережно висловлюються стосовно можливих кроків нової адміністрації у питанні ПРО.

   
Наталя Хижняк: На думку першої групи експертів, політика нової адміністрації буде нагадувати політику другого періоду президентства Буша, активно захищаючи американські інтереси у світі і, зокрема, підтримуючи ПРО у Європі. Водночас інша група наголошує, що Барак Обама буде підтримувати ПРО, якщо на неї США матимуть кошти. Ця група також припускає, що демократи будуть намагатися піти на ядерну співпрацю з Москвою, як це було за часів Клінтона і Рейгана, в обмін на певну угоду з Кремлем – чи то з Ірану, чи з інших ключових питань, важливих для американської зовнішньої політики. Заяви президента Росії Медведєва стосовно планів розташувати ракетний комплекс поблизу Калінінграда багато оглядачів розцінили як випробування, тест Москви відносно нової адміністрації.

Тим часом директор базованого у Києві Інституту зовнішньої політики Григорій Перепелиця в інтерв’ю Бi-Бi-Сi висловив переконання, що Барак Обама виходитиме з національних інтересів США, і не зважатиме на погрози Росії. До обрання президентом пан Обама фактично підтримував плани ПРО в Східній Європі, якщо ця технологія підтвердить свою ефективність. Експерти нагадують, що цими днями США у восьмий раз провели успішне випробування системи щодо перехоплення балістичної ракети в Тихому океані.

Григорій Перепелиця: Зовнішня політика США буде спрямована не стільки на Росію, скільки на вирішення таких глобальних і регіональних проблем, які насамперед зачіпають національні інтереси США. Тому, якщо ми говоримо про Росію, то вона тут може або гальмувати зусилля США, або допомагати цим зусиллям. Але ніколи вона не буде визначати курсу США. Якщо Росія буде в опозиції до США, підтримувати Іран, все одно США будуть вирішувати проблему з Іраном, чи то з Росією, чи то без Росії. Але все одно ця політика буде реалізована.

Разом з тим експерти нагадують, що новими викликами для Барака Обами можуть бути заяви експертів МАГАТЕ, що Тегеран вже має достатню кількість матеріалів, які розщепляються, для створення ядерної боєголовки і продовжує випробування ракет великої дальності. А до іранських загроз додається і загроза міжнародних терористів і неконтрольованих елементів у Пакистані, які мають балістичні ракети.

Водночас прихильники ПРО стверджують, що ця система не зачіпає траєкторію полетів російських балістичних ракет. Як сказала Бі-Бі-Сі цими днями Міністр Великобританії з питань Європи Керолайн Флінт, представники НАТО шукатимуть можливість на переговорах довести Москві, що елементи системи ПРО у Польщі і Чехії не мають антиросійську спрямованість.

Керолайн Флінт: Це не спрямовано проти Росії. Російським колегам відомі всі можливості системи ПРО. Вона не може вплинути на озброєння Росії. Це обмежений засіб захисту. Я впевнена, що під час переговорів ми зможемо це довести. Водночас ті країни, які не мають стабільних взаємин з Росією, побоюються ризику атак з боку Росії.

Між тим Москва, підозрюючи, що США за допомогою ПРО мають наміри спостерігати за стратегічними ядерними арсеналами Росії, а згодом можуть розмістити в регіоні ще й нові елементи, як морського так і космічного базування, вже за кілька годин по тому, як був обраний новий американський президент, як своєрідний подарунок, погрозила розмістити свої високоточні наступальні ракетні комплекси Іскандер в Калініградській області. Вони зможуть тримати під контролем практично всю територію Польщі, а також частину Німеччини і Чехії. Виявився менталітет холодної війни – око за око.

 
Нове покоління іранських ракет може сягати Європи

Хоча згодом президент Дмітрій Медвєдєв пообіцяв відмовитись від цих планів, якщо США переглянуть свої. А російський прем’єр Владімір Путін на нещодавній прес-конференції заявив, що є низка позитивних сигналів від оточення пана Обами.

Пан Путін твердив, що від людей, близьких до новообраного президента, його помічників чути про те, що потрібно зважити доцільність розміщення елементів ПРО в Східній Європі.

В американській пресі назвали це блефом Путіна, кажучи, що цей блеф в ході посилюваної компанії залякування пана Обами використовується Кремлем для відновлення імперського впливу Москви в Європі і створення противаги США.

Ще одним викликом для Барака Обами може стати суперечливе ставлення до розміщення елементів ПРО деяких союзників США по НАТО.

Попри те, що на останньому засіданні МЗС країн –членів НАТО у Брюсселі всі учасники Альянсу на загал продемонстрували підтримку планів ПРО, дехто з впливових членів НАТО зробило це, озираючись на Москву.

Як передає з Берліна Наталя Писанська, Німеччина намагається посісти позицію посередника у питанні ПРО, вважаючи, що їй не резонно йти на конфронтацію з Росією, від якої вона залежить в енергетичному плані.

Наталя Писанська: Німеччина нібито знаходиться між двома стільцями. Вона, з одного боку, не хоче псувати налагоджені останнім часом зв’язки з Америкою, а, з другого боку, намагається шукати мирні розв’язання конфлікту з Росією. Зараз також від Обами очікується більш м’якого курсу щодо сусідів Німеччини, я маю на увазі, країн членів НАТО. Дуже побоюються загострення конфлікту, адже Обама зі свого боку поки що не подає ніяких конкретних сигналів щодо того, як від надалі буде проводити свою політику відносно Росії.

Франція залишається на позиції, яку президент Саркозі виголосив ще за два місяці до зустрічі міністрів НАТО у Брюсселі. А саме, що хоча Польща і Чехія мають суверенне право визначати свою зовнішню політику. Але, мовляв, було б добре спочатку порадитися з іншими.

Кореспондентка Бі-Бі-Сі у Парижі Ала Лазарєва каже, що деякі суперечливі заяви французьких чільників свідчать про невизначеність Парижа у питанні ПРО.

Алла Лазарєва: Те, що Саркозі і його команда радять Польщі і Чехії, що треба спочатку спитати думку інших, а потім визначатися, так само можуть сказати і Франції: спочатку спитайте думку інших, а потім визначайтеся від імені ЄС. Тобто позиція лишається невизначена, підтримка проти власної волі, я б сказала. Франція не наважилася заперечувати те, що підтримали всі члени НАТО, але знову ж таки не підкорегувала свою позицію, і врешті залишилася у фарваторі, я б сказала, московського впливу.

Цими днями сенат Чехії затвердив Договір з США щодо ПРО. Хоча кілька днів тому 30 мерів чеських міст закликали Барака Обаму відмовитися від планів розміщення радару. На ратифікацію між Варшавою і Вашингтоном очікують у польському парламенті. Київ каже, що намір розмістити елементи ПРО це суверенне право Варшави і Праги.