Міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер, виступаючи під час дискусії з українського питання в бундестазі, висловив таку позицію:
”Федеральний уряд вважає це обов”язково необхідним, щоб результати чесних і таємних виборів віддзеркалювали волю більшості українського населення. Це є суттю демократії”.
Про те, що під час виборів в Україні порушувалися норми демократії, наголошували й представники німецької опозиції. Зокрема член комітету із закордонних справ бундестагу від фракції ХДС/ХСС Рупрехт Поленц наголошує:
”Ми відчуваємо глибоку солідарність з українським народом і його бажанням мати того президента, якого він обрав. Тому випадки, що такою значною мірою ставлять під сумнів правомірність виборів, є надзвичайно серйозною проблемою для демократії в Україні. І це, напевно, не залишиться без наслідків, якщо Україна відхилиться від свого демократичного шляху розвитку та реформ”.
Дебати з українського питання в бундестагу показали, що Німеччина визнає ”помранчеву революцію” в Україні, каже представник фракції СДПН Ґерт Вайскірхен. Ця революціюя сприймається передусім, як прагнення України долучитися до родини демократій у Європі:
”Це дуже чіткий історичний сигнал, якого ще не було в історії України в такій переконливій формі. Ми ж маємо зробити і робитимемо все для того, щоб цей важливий момент не зник з історичної пам”яті Європи. Ми приймаємо важливі сигнали з України. Вони додають нам натхнення підтримати цих людей, визнати їхні прагнення висловити свою волю. Ми будемо вести з цього приводу політичні дебати й ухвалюватимемо рішення, якщо цю їхню волю не визнає адмінстрація в Києві. Це матиме для адміністрації в Києві наслідки”.
На наше питання, які саме наслідки можуть загрожувати українському керівництву, Ґерт Вайскірхен відповів:
”Адміністрація в Києві хоче, щоб було ухвалено план дій Євросоюзу щодо України. Я ж не можу собі уявити, що ЄС буде узгоджувати й втілювати цей план, якщо в Україні керівники маніпулюють волею народу”.
Німецькі політики поки підтримують протестуючих в Україні в моральному плані. Як це, приміром, зробила депутат бундестагу Клаудіа Нольте, виступивши в середу на мітингу на підтримку Віктора Ющенка. Загалом же, за оцінками експертів, можливості впливу на події в Україні з боку Заходу, залишаються обмеженими. Одним з дієвих засобів можуть бути вимоги переглянути результати виборів чи провести повторні вибори, або ж просто – невизнання щойно офіційно проголошеного президента. Говорить Ґерт Вайскірхен:
”Чого вартий президент, який визнається офіційно обраним на цю посаду виборчою комісією, яка прийняла своє рішення на основі сфальсифікованих виборів? Це не може бути президент, який отримає кредит довіри. А це необхідно главі держави, адже перед Україною ще багато необхідних економічних і демократичних реформ. Україні потрібен президент, якого визнає і якому довіряє його власний народ. Визнання не може бути побудованим на основі брехні”.
Тим часом в Україні прихильники опозиції продовжують багатотисячні акції протесту. Від середи багато що вказує на те, що в країні загалом, або в окремих регіонах буде запроваджено надзвичайний стан. Депутат Верховної Ради від ”Нашої України”, член виборчого штабу Віктора Ющенка, Тарас Стецьків коментує це так:
”До нас надходять сигнали, що такі дії можливі. Щоправда, до нас надходять й інші сигнали. Цілі військові частини говорять, що вони ніколи такого наказу не виконають. Міліцейські частини, частина ”беркутівців” нам чітко і ясно сигналізують, що в разі, коли Кучма чи міністр внутрішніх справ Білоконь віддасть такий наказ, вони цьому наказу не підкоряться”.
Опозиція свідома того, що зараз настав момент, коли треба напружити всі сили й можливості, каже Тарас Стецьків, адже зараз владному апарату протистоїть велика перевага – сила самого народу, який повинен шляхом масованого тиску на владу просто змусити її відступити:
”Це означає, що ми повинні вдатися – і ми готові це зробити – до масової акції непокори, до блокади державних установ, до перекриття транспортних шляхів, до створення такої ситуації в столиці, при якій ні Кучма, ні Янукович, ні Медведчук не могли б ні в”їхати в столицю, ні з неї виїхати, коли люди стоять на вулицях і нікого не пускають. При такій ситуації вища влада перестає керувати державою. Тобто влада віддає накази, а вони не виконуються. Влада хоче зробити засідання кабміну, а його неможливо зробити, бо міністри не можуть з”їхатися, бо люди стоять на вулицях і не пускають їх до кабміну”.
Отже, одним з наступних кроків опозиції має стати така акція громадської непокори, суть якої полягає у повному паралічі роботи всіх державних інституцій, переконаний Тарас Стецьків:
”Ми свідомі того, що таке максимальне напруження сил може привести до перемоги. При такій масовій народній активності ми просто впевнені, що міліція та армія перейдуть на сторону народу. А тоді відбувається простий дуже процес: озброєні люди заходять в адміністрацію президента і арештовують Кучму як людину, яка зробила спробу освятити незаконний антидержавний переворот”.
На питання, як довго може тривати акція протесту опозиції, Тарас Стецьків відповів:
”Ми не знаємо, скільки ще доведеться боротися. Ми розплановуємо собі роботу на день, маючи в голові стратегію. Стратегія полягає в тому, що ми маємо перемогти. І ми тому повинні не припинити боротьби до тих пір, поки не переможемо. Ми швидше всього будемо переходити з формату масових акцій до організації страйкових комітетів і масових страйків. Ми розуміємо, що одними мітингами, одним стоянням ситуації не вирішити. Але ми також знаємо, що якщо люди вдадуться до активних дій, заблокують всі державні установи, то у влади не буде вибору. Вона мусить або розігнати цей народ, або визнати, що з цим народом не можна боротися”.
Головне в ситуації, що склалася на разі в Україні – це не припуститися насильства, апелюють до українців західні політики. Говорить депутат бундестагу Ґерт Вайскірхен:
”Я звертаюся до всіх вирішувати проблеми в Україні без насильства. Бо тільки в такий спосіб перед Україною може відкритися шлях до кращого майбутнього. До того ж, якщо українське керівництво прагне наближення до Європейського союзу, то воно не може почитнатися з насильства”.
|