Франція, яка щойно вирішила повернутися до складу військового командування НАТО, висловлює своє бачення на майбутнє Альянсу. За словами міністра оборони країни Ерве Морена, Північноатлантичний Союз, якому цього року виповнюється 60 років, має і надалі обмежуватися кордонами Європи, а розширення проводити після консультацій з Росією. Наскільки впливовою буде така позиція в Альянсі?

Генсек НАТО Яап де Гооп Схеффер і міністр оборони Росії Анатолій Сердюков

Напередодні свого 60-ліття Північноатлантичний Союз перебуває в пошуках планів на майбутнє. На противагу американській позиції, яка передбачає розширення сфери відповідальності НАТО поза регіон, визначений у його назві, Франція вважає, що НАТО має далі берегти мир у Європі.

На думку американського дослідника з Heritage Foundation Джеймса Філліпса, французький міністр має рацію, адже європейські країни навіть не мають можливості діяти як військова сила поза регіоном.

«На жаль, багато європейських країн настільки зменшили свої військові інституції, що їхні армії нині виглядають, як соціальні працівники. Гадаю, що якщо це довести до екстремального варіанту, то це лише послабить оборонні можливості союзу НАТО», – зазначив Джеймс Філліпс.

Але з приводу іншої тези французького політика - щодо участі Росії у питаннях розширення НАТО, то американський експерт з питань безпеки категорично не погоджується. На думку Джеймса Філліпса, метою Росії є не зміцнення, а послаблення НАТО і в перспективі його повне зникнення. Тому пропозицію Ерве Морена він називає «контрпродуктивною».

Розширення НАТО зміцнювало націоналістичні настрої в Росії?

Проте інший американський вчений з Інституту Като у Вашингтоні Тед Гален Карпентер вважає, навпаки, що Альянс упродовж довгого часу був нечутливим до російських побоювань, і саме розширення НАТО за рахунок колишніх соціалістичних країн Європи підштовхнуло розвиток Росії в недемократичному, націоналістичному напрямку.

«Все це підірвало демократичні, прозахідні елементи в Росії і зіграло на руку авторитарним та націоналістичним елементам. Як на мене, це трагедія, яку можна було оминути. Ми посприяли піднесенню націоналістів путінського штибу, зробили його більш імовірним. Звичайно, розширення НАТО був не єдиний чинник, я цього не кажу. Але його не можна скидати з рахунків», – каже Тед Гален Карпентер.

Він також зазначає, що наполягання США на розширенні НАТО не лише призвело до погіршення стосунків з Росією, але й внесло розкол всередині НАТО. Вашингтонський дослідник вважає, що позиція Франції може нині вплинути на політику нової адміністрації в Білому Домі і змусити її замислитися над зміною ставлення до Росії.