НОВИНИ

22.04.2009 | Місія МВФ в Україні хоче побачити конкретні кроки влади
Джерело - Українська служба ВВС

Про ситуацію в Україні та наміри МВФ щодо надання їй другого траншу позики BBC розмовляла з керівником місії МВФ в Україні Джейлою Пазарбазіолу.



BBC: Що відбувається в Україні?


Джейла Пазарбазіолу: Країна переживає глибоку кризу. Її сильно вразило різке падіння світових цін і попиту на сталь, яка давала 40% експортної виручки країни. Цей процес триває від минулого жовтня-листопада. Окрім того, Україна, як і багато інших держав регіону, зробила чимало запозичень на міжнародних фінансових ринках, тож криза ринків капіталу також далася взнаки. Але цю кризу можна подолати, за умови політичної згоди і чіткої програми дій. Якщо її вдасться реалізувати, наслідки кризи буде мінімізовано.


BBC: А якщо не вдасться? Ви щойно сказали, що чимало західних банків вклали в Україну чималі кошти. Які потенційні проблеми ви бачите у цьому сенсі?


Джейла Пазарбазіолу: Ці банки справді виявилися вразливими. Майже 40% банківських активів в Україні належать іноземним банкам, особливо з країн єврозони. Кредити надавалися переважно в іноземній валюті - як іпотечні та споживчі позики населенню, так і корпоративні кредити. Якщо протидія кризі не буде ефективною, наслідки будуть серйозними - і в сенсі утримання курсу гривні, і для виробництва, і для рівня безробіття. Ми говоримо про можливість неповернення кредитів, розбалансування банківської системи: це своєрідне замкнене коло, з якого немає виходу. Західні банки отримували з регіону Східної Європи 50% своїх загальних прибутків, тому невирішення проблем регіону матиме для банків негативні наслідки.


BBC: Загальний пакет допомоги МВФ ухвалив ще минулого листопада, але відтоді надання нових траншів було призупинене і діалог з Україною ускладнився - чому?


Джейла Пазарбазіолу: Коли ми вели переговори наприкінці січня, ми погодились, що у монетарній сфері владі доведеться приймати низку дуже складних рішень. Адже 85% бюджету України спрямовується на виплату зарплат, пенсій та соціальної допомоги, тож будь-які монетарні заходи неминуче були би непопулярними і болючими. Ми погодились, що з економічної точки зору країні варто мати дефіцит бюджету. Але джерел фінансування цього дефіциту в країні фактично немає. Тут або треба брати позики на двосторонній основі в окремих країнах чи установах, або монетаризувати дефіцит, або, простіше кажучи, друкувати гроші, що лише рзкрутило би інфляцію. Тоді ми домовились, що Україна шукатиме запозичень у потенційних країнах-донорах чи організаціях на кшталт Світового Банку, паралельно думаючи про інші антикризові заходи.


Джейла Пазарбазіолу: Коли ми повернулись нещодавно в Україну, вони вжили певних конкретних заходів, зокрема підвищивши деякі акцизи та ціни на енергоносії, провівши низку обнадійливих переговорів з потенційними країнами-позичальниками. Побачивши ці кроки ми погодились рекомендувати Раді Директорів МВФ, щоби частина бюджетного дефіциту і виплати відсотків за зовнішніми боргами держави фінансувалася за рахунок позики Фонду.


BBC: Що утримувало Фонд від прийняття цього рішення раніше - непевність у спроможності України ухвалювати складні економічні і фіскальні рішення чи політична нестабільність?


Джейла Пазарбазіолу: Це був ключовий чинник. Як я вже казала, коли ми були в Україні у січні, це було невдовзі після газової суперечки з Росією, коли між політичними лідерами країни йшла запекла боротьба. Боротися з кризою надзвичайно важко, коли немає політичної єдності. Ми чітко дали зрозуміти, що для відновлення співпраці ми повинні почути запевнення у спільній відданості антикризовим заходам і побачити конкретні кроки влади.


BBC: Але чи повинен МВФ за таких обставин вимагати від країни жорстких економічних заходів, включно з підвищенням податків, вартості комунальних послуг тощо, коли країна і люди опинились у такій скруті?


Джейла Пазарбазіолу: Тут є вибір: або ухвалювати жорсткі заходи з метою нормалізації макроекономічних і фінансових показників, або залучати фінансову допомогу. Тоді можна не вживати жорстких заходів і фінансувати дефіцит бюджету. Джерела такого фінансування в Україні обмежені, але зваживши усі показники, ми дійшли висновку, що Україна може дозволити дефіцит до 4% ВВП, який ми частково фінансуватимемо, а вони тим часом мусять подумати над структурними реформами. Зокрема це стосується пенсійного фонду і газового ринку. Ці реформи потребують часу, але ми бачимо відданість країни цим реформам і тому надаємо їй допомогу.








Джейла Пазарбазіолу


 



| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2024. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект