НОВИНИ

29.04.2009 | Яценюк про НАТО із Німеччини
За матеріалами - Української служби ВВС

Німецькі ЗМІ відзначають, що наслідки глобальної економічної кризи особливо болісно зачепили Україну.

Запобігти державному банкрутству вдасться лише з допомогою міжнародних фінансових організацій, а також запровадженням реформ.


Ціною газового конфлікту з Росією стала втрата репутації України як надійного партнера.


Саме про це, а також про європейську та північноатлантичну інтеграцію України говорив Арсеній Яценюк з численними політиками під час візиту до столиці Німеччини.


Кореспондент Бі-Бі-Сі у Берліні Наталя Писанська, крім іншого, запитала у пана Яценюка, як Україна має ефективніше будувати відносини з країнами Західної Європи?


Арсеній Яценюк: Настав час налагоджувати відносини зі старою Європою. Вона має великий вплив на світовій політичній арені, але не завжди розуміє і чує нас, а також те, що Україна говорить в один голос. Це створює нам проблеми у відносинах з Європейським Союзом. Нині вони у Німеччині, як і ми в Україні - напередодні передвиборчої кампанії. Наші країни орієнтовані на експортну економіку й тому проблеми відчуваються особливо гостро. Різниця у тому, що Німеччині вдалося об’єднатися у широку коаліцію, що безперечно допомагає у подоланні світової економічної кризи. ФРН має також внутрішній ринок - тобто європейський ринок споживання. У нас такого ринку немає.


Бі-Бі-Сі: У тутешній пресі нерідко виникає занепокоєння щодо «замороженого» конфлікту в Криму. Особливо часто про це почали говорити після російсько-грузинського військового конфлікту, зокрема, про те, що його повторення можливе в цьому регіоні. На вашу думку, наскільки можливе?


Арсеній Яценюк: Ні, це неможливо. Крим не приєднається до Росії. Але він залишається точкою нестабільності. Я послідовно відстоюю цю позицію, як людина, що два роки пропрацювала в Криму. Росія ніколи не піде на військовий конфлікт у Криму. З однієї простої причини: військово вона вже присутня у Криму, тобто на території України. Це не означає, що Росія зменшить активність на території Криму. Маю зауважити, що вона надзвичайно активна в інформаційному плані. Я відверто скажу, що, приміром щодо питання НАТО ми втратили дуже багато, починаючи ще з підписання листа до НАТО. На мою думку, перед тим, як надсилати такого листа, ми мали провести консультації не лише з українськими партнерами по альянсу, але насамперед з тими, хто впливає на рішення, серед інших і з Німеччиною. Я не хотів, щоб вийшло так, ніби ми оголосили весілля, а наречена про це нічого не знає. Але саме так і сталося.










Арсеній Яценюк


Бі-Бі-Сі: І ви підписали такий документ?


Арсеній Яценюк: Так, я підписав його. Цей документ не мав бути офіційною заявою. Він мав бути лише свідченням нашої спільної позиції. Ми мали намір подивитися на реакцію партнерів. Принаймні так робиться в МЗС. Це - звичайна процедура, коли узгоджений документ надсилається неофіційними каналами. Він також не оприлюднюється, поки не стає зрозумілою позиція партнерів. Так сталося, що ми програли інформаційну війну на Заході і на Сході. Наші опоненти у питанні інтеграції до НАТО зі Сходу були набагато активнішими і виграли цю битву. Я підкреслюю – битву, але не війну. Це стосунки Росія – НАТО. Тут Україна далеко не на перших шпальтах. Нині зрозуміло, що НАТО не є військовим блоком. Членство тієї чи іншої країни в НАТО є питанням геополітичного впливу, а також перерозподілу сфер таких впливів. Адже нині сила НАТО не в наявності у нього танків і зброї. Його сила у колективній системі політичної безпеки. Тому Росія займала і буде надалі займати таку позицію до країн НАТО, або до тих країн, які беруть участь в операціях євроатлантичного союзу. А Україна бере участь у всіх операціях НАТО. Зрозуміло, що не з військовим контингентом, але де-факто бере в них участь. Тому для мене немає нічого дивного у такій ситуації. Є два варіанти: Росія приєднується до НАТО. Або вона вічно - проти НАТО. Іншої формули тут немає. Тим часом Росія розширює ДКБ. Як на мене, ДКБ не є системою колективної безпеки. Це, на мою думку, військова структура колишнього Радянського Союзу. Розширення ДКБ на кордонах з Україною мене, як колишнього міністра закордонних справ, не може не непокоїти. Це означає, що ми знаходимося між двома вогнями. І хоч ці вогні не рівноцінні, однак це ще одна військова сила, яка практично оточила Україну. Білорусія – це союзні війська, найдовший кордон «руський», Чорноморський флот і Придністров'я. Подивіться на географічну карту і ви самі переконаєтесь.










Арсеній Яценюк


Бі-Бі-Сі: У кожної країни є власна зона особливих інтересів, особливого партнерства. На вашу думку, яка зона такого інтересу в України?


Арсеній Яценюк: Ось Дмітрій Мєдвєдєв сказав, что «Украіна находітся в сфере наших традіціонних інтєрєсов». А я можу лише повторити, що Росія знаходиться в сфері геостратегічних інтересів України. Треба зауважити, що Росія - дуже складний партнер. Але водночас росіяни розуміють прагматизм і, так би мовити, слово. Якщо ти сказав: «Так», то маєш відповідно чинити, або не говори: «Так». У нас виходить, що політики говорять Росії :«Так», а потім біжать до Брюсселя і підписують іншу декларацію. А потім повертаються знову до Росії. Я даю гарантію, що 29 квітня після зустрічі в Росії привезуть якийсь документ по газу. Гратимуть у дурника, заперечуючи, щó насправді було у Брюсселі. Росіяни – молодці! Вони дуже професійно працюють. Щодо ГТС, то я розумію, що частка домовленостей з Росією, які були їй зрозумілі, але не були публічні для України. Саме тому Росія так жорстко виступила після підписання тими самими людьми, які з нею ухвалювали домовленості, підписали декларації в Брюсселі. Я вважаю, що газотранспортну систему можна вдосконалювати легко і самостійно - із залученням іноземних кредитів.


Бі-Бі-Сі: Чи отримає Україна наступний транш МВФ?


Арсеній Яценюк: Якщо місія підготувала робочий документ, то 99 відсотків, що рада директорів так і проголосує. Я був позитивно здивований їхнім рішенням. Коли я працював у Нацбанку, то вони пили з мене кров. Ми мали програму, за якою кожне рішення, кожний транш вибивався після двох-трьох голосувань у парламенті. Тобто для них існував лише закон. Вони не довіряли ні постановам Нацбанку, ні уряду. І те, що нині почалося відновлення переговорного процесу щодо надання другого траншу – це, по-перше, свідчення гнучкішого режиму роботи МВФ, по-друге, вони відчули відповідальність у тому, що, зробивши перший крок, і, не зробивши другого, МВФ ризикує, що на них повісять усіх собак. По-третє, я не розумію, чому МВФ пішов на те, щоб фінансувати дефіцит бюджету? Адже, 1,4 млрд. іде на фінансування реформ. Я можу пояснити, які це реформи. Нині не вистачає зарплат і пенсій – це називається фінансування реформ. Тобто гроші використаються на затикання дір.










Арсеній Яценюк


Бі-Бі-Сі: Якщо простежити за вашими зарубіжними поїздками, то не можна не помітити, що ви зустрічаєтеся переважно з представниками ліберальних партій. Ви вважаєте себе лібералом?


Арсеній Яценюк: Я часто зустрічаюся з лібералами. Нині можна почути, що лібералізм підірвав основи економіки. На початку року, коли відбулася зустріч канцлера Німеччини Меркель і президента Франції Саркозі, де вони заявляли, що лібералізм підірвав економіку, я теж мав змогу висловити свою думку. Я сказав, що такі заяви мені чути дещо дивно. Адже де в Європі є чистий капіталізм? У Франції? Ні, це ще більш соціалістична країна, ніж був Радянський Союз. Можливо, Німеччина? Але я сумніваюся. Єдина країна, де є система капіталізму - це Сполучені Штати Америки. Але й там корупція і жадібність спричинили світову економічну кризу. Тому нова ідея лібералізму має право на життя. Як я говорив, мені дуже подобається державно-регульована форма лібералізму. Держава не може бути єдиною інституцією, яка управляє усім. Але вона має бути інституцією, яка визначає правила.


Бі-Бі-Сі: А як бути з нинішньою ситуацією, коли, приміром, у Німеччині державні інституції приватизують приватні підприємства, банки?…


Арсеній Яценюк: Це відбувається від безвиході. А як по-іншому надати фінансову допомогу? Адже суспільству необхідно пояснити, чому держава дає гроші. Таку саму ситуацію ми спостерігаємо і в Україні. Така сама ситуація і в США. Водночас зрозуміло, що найгіршим управлінцем є держава. Це стосується і Німеччини, й України, й будь-якої іншої країни.


 


| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2024. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект