За останні 7 років в Угорщині змінилися 4 прем’єр-міністри. Всі вони були висуванцями правлячої соціалістичної партії. 41-річний Гордон Байнаї зайняв пост глави кабінету міністрів Угорщини у самий розпал політичної та економічної кризи у цій країні. Опозиція рішуче заперечувала проти його кандидатури, але консерватори перебувають у парламентській меншості.
Уже в перший день свого прем’єрства Ґордон Байнаї заявив: «Шлях, на який зараз ступила Угорщина (багато хто про це говорив, і я скажу) – болючий...». Оприлюднена ним програма найсуворішої економії за останні 20 років посткомуністичної доби в Угорщині говорить сама за себе.
Про Байнаї: від економіста-міжнародника до прем’єра
Але спершу кілька слів про самого автора непопулярних серед угорців реформ.
Гордон Байнаї народився 5 березня 1968 року на півдні Угорщини в місті Сеґеді. Має диплом економіста-міжнародника. У 1993 році Байнаї пройшов фахове стажування в Європейському банку реконструкції та розвитку зі штаб-квартирою у Лондоні.
Подальша кар’єра молодого фахівця складалася доволі успішно. Він обіймав керівні посади в кількох відомих комерційних структурах, працював в елітному економічному університеті «Корвінус» (колишній Карла Маркса). Відтак з 2006 року обіймає посаду міністра регіонального розвитку. Передостання посада Байнаї – керівник міністерства економіки й торгівлі в лівоцентристському уряді Ференца Дюрчаня.
Байнаї часто оперує в публічних розмовах бухгалтерськими термінами. За умов, коли в Угорщині регулярно платить податки всього одна п’ята частина працюючого населення, а інші воліють ухилятися, у прем’єра досить мало можливостей для маневру. Він мусить активніше стимулювати працедавців зменшенням податків на малий і середній бізнес та скорочувати бюджетні видатки.
Шкала соціальних пільг і різних матеріальних заохочень в Угорщині досить велика, але на них досі ніхто не замахувався в попередніх урядах, розуміючи небезпеку втрати широкої електоральної підтримки.
Проте нинішня економічна криза тисне на центральну владу з такою силою, що вона не має іншого виходу, як скорочувати, скажімо, декретні відпустки молодим матерям, відмовляти літнім громадянам у так званій 13-ій пенсії, урізати зарплати міністрам і подекуди навіть скасовувати купони на харчування бюджетникам.
Віднині невигідно буде хворіти працівникам на виробництві. Замість 70 відсотків від середньомісячного заробітку вони отримуватимуть всього 60.
Не уникнуть тиску і власники офшорних компаній. Досі вони не платили в Угорщині жодного форинта зі своїх доходів у зоні так званого податкового раю, але тепер будуть змушені це робити.
Зросте на 5 відсотків податок на додану вартість, зникнуть пільги на певних видах виробництва. Пенсійний вік працездатних чоловіків та жінок збільшать до 65 років...
Все це робиться, за словами нового прем’єра, в інтересах самої ж Угорщини, економіка якої стагнує і втрачає конкурентоспроможність у світі.
За словами Гордона Байнаї, «важливо показати, що, коли Угорщина виконає цю програму реформ, країна знову поверне віру в себе і їй довірятимуть інші в європейській спільноті, не так, як зараз, адже нині на нас дивляться дещо інакше...».
«Лише на зарплату жити дуже важко»
Однак ці слова навряд чи переконують тих, хто виходить на вулицю протестувати проти нових заходів соціалістичного уряду.
Бюджетниця Гоппал Ференцней з цим не погоджується: «Я працюю звичайним службовцем. Від нас забрали практично все, що можна: 13-ту зарплату, пільги на літній відпочинок, зменшили суму талонів на харчування. Той, хто живе на одну зарплату, відчуває це на власній шкурі».
Представники профспілок теж не в захваті від новітніх податкових реформ. Петер Патакі, член управління Демократичної профспілки Угорщини додає: «Маємо дуже жорсткого суперника. Маю на увазі міжнародний фінансовий капітал і самих капіталістів в Угорщині, тут є власники такого значного багатства проти нас, які не на вулиці чи на відкритому зібранні, а радше закулісно впливать на політичні рішення в країні», – заявив профспілковий лідер.
|