НОВИНИ

03.12.2004 | Німецький експерт: заяви українських політиків про загрозу фінансової кризи є безвідповідальними
Джерело - Радіо "Німецька хвиля"

Не встигла Україна подолати наслідки кризи 90-х років, як в державі знову заговорили про можливість фінансової нестабільності. Такі заяви українських політиків лунають на тлі політичної кризи, яка виникла внаслідок грубої фальсифікації виборів.


Яким чином може вплинути нинішнє політичне протистояння на економічний розвиток країни? З цим запитанням ми звернулися до координатора групи німецьких експертів при українському уряді Ларса Гандріха:


”Спочатку варто згадати про причини економічного зростання в Україні. Тут мають особливе значення два фактори – підвищений попит на українські товари за кордоном. Ми очікуємо, що цього року 65 відсотків внутрішнього валового продукту піде на експорт. Крім того, до середини року спостерігалася підвищена активність інвесторів, які вкладали зароблені на експорті гроші в свої підприємства. Попит на українську продукцію залишається високим. Щоправда, нинішня політична криза сильно вплинула на інвестиційну діяльність підприємців. Більшість інвестицій просто заморожено. Це означає, що економічне зростання наступного року дещо скоротиться. Однак ми сподіваємося, що позитивні тенденції економічного розвитку вдасться зберегти.”


Наскільки обґрунтованими є заява Леоніда Кучми та деяких урядовців про загрозу фінансової нестабільності в Україні? Чого слід очікувати людям?


”Якщо дивитися на проблему об”єктивно, то нині немає підстав для банківської кризи в Україні. Те, що ми сьогодні спостерігаємо, – це паніка серед населення в окремих регіонах. Таку паніку спричинили місцеві політики, виступаючи з популістськими заявами. Свій внесок тут зробили й члени нинішнього уряду – наприклад міністр фінансів Азаров, який виступив із заявою, що Україна перебуває на порозі фінансової кризи. На мою думку, це дуже безвідповідально виступати з такими заявами.”


Аби подивитися до чого призводять необдумані заяви та застереження, політикам варто було б підійти до одного з банківських філіалів у центрі Києва. 


”Атмосфера в більшості українських банків цілком подібна до мітингу на майдані Незалежності. Біля кас обміну валют шикуються довгі черги схожі на ті, що були в 90-тих роках за часів гіперінфляції. Всі хочуть конвертувати гривні у долари. Для контролю черги люди складають спеціальні списки. Кажуть, що офіційно банки не відмовляють у можливості купити американську валюту, втім штучно затягують тривалість операції. Як наслідок протягом дня до банківської каси може дійти лише кілька осіб.


”Я тут записаний в списку 30-тий, з 9 ранку я стою і мабуть сьогодні валюту не куплю. З обіду пройшло 8 чоловік і вони ще не вийшли. Оформляються якісь бланки, подаються дані паспорту, а потім вже можна заходити за валютою. Я вважаю, що так не має бути, як робить банк. Звісно я можу показати паспорт, але навіщо талони, які виписуються протягом цілих півгодини”.


Відстоявши багатогодинні, а то й кількаденні черги, люди можуть купити іноземну валюту в еквіваленті не більше однієї тисячі американських доларів. Відповідні обмеження Національний банк запровадив 30 листопада постановою про тимчасові заходи. Ажіотажний попитом на іноземну валюту в Україні розпочався ще на початку осені, оскільки саме тоді став відчутним дефіцит доларів. Центральний банк заявляв про безпідставність тривожних очікувань і для задоволення попиту населення встановив валютний коридор, яким підтримувався курс долара в Україні до 97 року, і з жовтня розпочав валютні інтервенції. Щоправда, продаж на ринку, за різними підрахунками, кількох мільярдів доларів резервних коштів так і не задовольнив попит. Втім сплеск ажіотажу, за словами банкірів, розпочався через тиждень після старту ”помаранчевої революції”. Оскільки Національний банк продовжує тримати курс на рівні 5 гривень 40 копійок та частка населення, якій потрібно конвертувати долари у гривні намагається здійснити цю операцію на ”чорному ринку”. Тому до пунктів обміну валют долари фактично не потрапляють. Неофіційний курс американської валюти у Києві сягає близько 7 гривень. Люди, які тримають свої заощадження на банківських рахунках, згідно з тією ж постановою Нацбанку позбавлені права достроково забирати свої внески. Тому черг біля відділів депозитів фактично немає. Щоправда, клієнти посилено використовують нині єдиний шанс вберегти гроші від знецінення. Говорить головний економіст однієї з філій банку ”Хрещатик” Дмитро Клюєв.


”На сьогоднішній день люди частіше, ніж завжди звертаються щодо конвертації депозитів в долари чи євро”.


Деякі вкладники намагаються повернути свої внески на підставі медичних довідок про потребу негайного лікування. Втім подібні звернення навряд чи будуть задоволені, оскільки Національний банк заборонив навіть власникам пластикових карток протягом доби знімати більше півтори тисячі гривень. Щоправда, не всі люди піддаються паніці. Є деякі вкладники які впевнені що їхні внески будуть збережені, пов”язуючи такий оптимізм з вирішенням політичної ситуації.


”У мене вже багато років гроші на скарбниці. Нічого я не боюся, все буде ще стабільніше й краще. Буде наша рідна влада, яка буде демократична, яка буде слідкувати за порядком, за чесністю, за всім. Не хочу я ніяких доларів, я буди жити на свою гривню, вкладати і отримувати відсотки. Я вірю в це.”


Поки що не втрачають оптимізму і українські банкіри та підприємці, які в четвер зібралися у Львівському прес-клубі реформ. 


Після трьохденного ажіотажу довкола зняття грошей з банківських рахунків, ситуація в області дещо стабілізувалася”, - заявляють банкіри. І сприяла цьому постанова НБУ про обмеження в кредитуванні та видачі грошей з депозитів. Цей крок нацбанку був вчасним та єдино правильним рішенням для захисту всіх вкладників, - каже голова правління АТ ”Кредит Банку” Степан Кубів. І веде далі:


”Кризу зробили політики, це злочин перед власним народом, а національний банк і банкіри взяли на себе в певній мірі відповідальність як захистити кожного громадянина, як зберегти довіру до банківської системи як головного інвестора для нас і наших дітей”.


Фінансисти також вважають, що іноземний інвестор зацікавлений у стабілізації ситуації, а тому не виводитиме коштів, а радше інвестуватиме. Зокрема у ”Кредит Банк” за останні дні вкладено біля 60 млн.дол., - додає Степан Кубів. Він також припускає, що за наступні два роки, зі зміною влади, відбудеться реорганізація банків, внаслідок чого в Україні залишиться зі 150 всього 60 банків. Причому кредитування малого та середнього бізнесу буде суттєво збільшено. Підприємці, у свою чергу, заявляють, що тенденції до дестабілізації в економіці стали наслідком тимчасової нестабільності у банківській сфері. Зокрема, львівські виробники стверджують, що їх постачальники вимагають піднімати ціну на товар у межах 20%, хоча вагомих підстав для підвищення ціни немає, адже курс долара наразі фіксований. Підприємець Олег Пришляк припускає, що поступово ціни зростатимуть, у першу чергу на імпортні товари та вітчизняний товар з імпортними компонентами. Поки що на продуктовому ринку, паніки немає, - додає він. Однак, за останній тиждень товаропотоки на західному кордоні України скоротилися у чотири рази. А весь малий бізнес в області ”закрився та виїхав на Майдан Незалежності”. Проте, економіку це не підірве, каже Олег Пришляк:


”За останні півтора року, банківська система і бізнес міцніли, і за три-чотири дні завалити економіку України – неможливо, якщо цей процес затягнеться на два-три місяці – це буде катастрофа”.


Підприємці також вважають, що заяви про відокремлення східних областей України чисто політичні, і жодного економічного обґрунтування цьому немає. Навіть з огляду на спільну банківську систему.”


Нагадаю, що у нас на телефонному зв”язку координатор групи німецьких економічних радників при українському уряді Ларс Гандріх. Пане Гандріх, які наслідки може мати для української економіки відокремлення східних та південних регіонів, якщо звичайно такі погрози буде реалізовано?


”Я сумніваюсь, що взагалі таке відокремлення відбудеться. Тут дуже багато політичної риторики. Крім того, Донецькій області зовсім невигідно відокремлюватися. За своїм економічним потенціалом ця область хоча й посідає друге місце після Києва, а її частка в українському валовому національному продукті дорівнює 13-14 відсоткам, однак великі донецькі підприємства дуже тісно пов”язані з іншими підприємствами, які розташовані в інших областях. Крім того, низка донецьких концернів мають свої штаб-квартири в Києві. До того ж, як нам вдалося встановити, Донецьк отримує з центрального бюджета більше грошей, ніж робить внесків до нього. Я думаю, що з огляду на конкретні економічні дані донецькі політики все ж таки не ризикнуть відокремлюватися від решти України.”


Тим часом у Києві триває блокада урядових будівель. З огляду на політичну кризу Кабінет міністрів не може працювати повноцінно. Складається враження, що народне господарство України перебуває на автопілоті. Як довго економіка може витримати такий стан?


"Згідно з нашими спостереженнями, українська економіка зростала не завдяки, а всупереч діяльності цього уряду. Блокування окремих міністерств не повинно мати якихось драматичних наслідків. Виплата пенсій відбувається з пенсійного фонду, який не заблоковано. Проблемою можуть бути виплати з центрального бюджету локальним бюджетам. Але не думаю, що десятиденна блокада матиме тут якісь потужні негативні наслідки. Не можна говорити, що через заблокавний уряд економічний розвиток загальмується, або країну буде втягнуто в економічну кризу. Нинішня ситуація швидше за все вплине, як я вже казав, на стриманість підприємців у прийнятті інвестиційних рішень."


 



| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2024. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект