Співпраця з Україною у модернізації національної ГТС є прикладом інвестиційних можливостей Євросоюзу. Про це напередодні у Брюсселі під час конференції "Чи може Європа фінансувати безпечну та чисту енергію у майбутньому?" заявив Єврокомісар з питань енергетики Андріс Пібалгс. Текст відповідного виступу був розповсюджений сьогодні прес-офісом Єврокомісії.
Торкаючись можливих інвестицій Євросоюзу в енергетичну інфраструктуру третіх країн, Єврокомісар наголосив на важливості укладення "угод нового покоління," які відображатимуть енергетичну взаємозалежність Євросоюзу та країн-партнерів. Особливо це стосується Росії та країн Каспійського басейну, які є виробниками енергоресурсів.
"Нещодавня міжнародна конференція з фінансування проектів модернізації енергетичної інфраструктури України є прикладом того, як ЄС може каталізувати кредитування з боку міжнародних фінансових інституцій (ЄБРР, Світовий банк, ЄІБ), якщо необхідні регуляторні умови дотримуються українською стороною. З іншого боку, ми маємо зважати на те, що неможливо інвестувати у непідготовлений грунт. Інвестиційні Інструменти Європейської політики сусідства також можуть використовуватися для реалізації цих проектів", - наголосив Єврокомісар.
Андріс Пібалгс наголосив також на тому, що Європейська Комісія свідома, наскільки великий обсяг інвестицій є необхідним для реалізації безпрецедентних цілей європейської енергетичної політики "20-20-20", оскільки ця політика торкається всіх секторів енергетики та всієї енергетичної інфраструктури.
"Від сьогодні і до 2030 року, за прогнозом, близько 1 трильйона євро має бути витрачено на розвиток електричної мережі ЄС та його генеруючих спроможностей. Близько 150 мільярдів євро буде витрачено на газові мережі, без урахування трубопроводів для імпорту з третіх країн", - сказав Єврокомісар.
Він підкреслив, що інвестиційні потреби в енергетичну галузь не обмежуються кордонами Євросоюзу. На підтвердження цієї тези Андріс Пібалгс нагадав висновки Міжнародного Енергетичного Агентства, які були оприлюднені наприкінці минулого року. За оцінкою цієї організації, сумарний обсяг інвестицій у транспортну та виробничу інфраструктуру у нафтовому та газовому секторах може сягнути близько 8,4 трлн доларів США у період з 2007-2030 років, що у середньому складає близько 350 млрд доларів щороку.
Цілі європейської енергетичної політики, відомі як "20-20-20", передбачають скорочення на 20 відсотків викидів парникових газів, підвищення на 20 відсотків ефективності енергетики та доведення до 20 відсотків частки поновлювальних джерел у загальному енергобалансі Євросоюзу у період до 2020 року.
|