Тоді як до залагоження політичної кризи в Україні залучилися впритул посланець ЄС Хав'єр Солана, президенти Польщі і Литви Алєксандр Кваснєвський і Валдас Адамкус, позиція Німеччини і досі залишається доволі невизначеною.
Уникаючи прямих контактів із Києвом, Канцлер Шредер у середу вдруге обговорив ситуацію в Україні у телефонній розмові з президентом Путіним.
Як оцінюють у самій Німеччині таке опосередковане ставлення канцлера до подій України?
Про це Ірина Мойсеєнко запитала у професора і політолога з Німецького інституту з питань безпеки та міжнародних взаємин Ганеса Адомайта.
Ганес Адомайт: Німеччина повинна намагатися сприяти виходу із ситуації без застосування сили. І це - найголовніший момент. По-друге, Німеччина повинна докласти всіх зусиль, аби не допустити розколу України на дві визнані законом частини. І по-третє, пильнувати, аби в Україні дотрималися принципу справедливих і прозорих виборів, згідно з яким з огляду на українські події переможцем на цих виборах став не Янукович, а Ющенко.
Бі-Бі-Сі: Канцлер Шредер доволі обережно коментує ситуацію в Україні і радше обговорює її з російським президентом Путіним, аніж з українським керівництвом. Ось і в середу пан Шредер у телефонній розмові з Владіміром Путіним домовилися поважати результати нових виборів, якщо вони відображатимуть волю народу і не порушуватимуть українську Конституцію. Чим пояснити таку опосередковану й обережну реакцію Німеччини ?
Ганес Адомайт: Тим, що стосунки панів Шредера і Путіна, як політичні, так і приватні, є дуже близькими. Але, як здається, критика на адресу Шредера з приводу оцінки ситуації України крізь призму його російського віз-а-ві, стає дедалі гучнішою. Зрештою, у справу втрутився німецький парламент, поставивши на розгляд українське питання.
Бі-Бі-Сі: Німецький парламент під впливом подій в Україні взявся до перегляду питань, пов'язаних не лише з нею, а й з іншими країнами Східної Європи, особливо - Білорусі та нових потенційних членів ЄС. Чи виправдано було б сказати, що Європейський Союз недооцінив ситуацію в Україні, знеохотивши її від можливого членства на наступні 20 років.
Ганес Адомайт: Я вважаю, що загалом політика ЄС стосовно України була у невизначеному, підвішеному стані. В останні кілька років Євросоюз переймався розширенням за рахунок країн-членів колишнього Варшавського Договору і Балтії, а також розмірковував, що робити з Туреччиною. На жаль, серед його пріоритетів не було України.
Бі-Бі-Сі: Саме тому, як вважають, оглядачі посланцеві ЄС Хав'єру Солані тепер надзвичайно важко говорити в якості посередника з українським керівництвом. Тоді як у цій ситуації посланці єесівського бюрократичного апарату явно програють, чи не варто було б Німеччині взяти на себе більшу роль, як це зробив інший великий гравець Євросоюзу -- Польща ?
Ганес Адомайт: Було б дуже мудро зробити саме так. До великої міри зараз вважають, і це, звичайно, є небезпідставно, що коли йдеться про взаємини Німеччини з країнами Східної Європи, то головним пріоритетом є стосунки Німеччини з Росією. Це є потенційно небезпечне бачення. Німеччині було б варто спробувати внести поправки до такої політики і стати на активнішу позицію стосовно України.
Бі-Бі-Сі: Чи не призведе така активніша позиція канцлера Шредера до України до погіршення його взаємин із Москвою, адже тут уже йдеться про вибір ?
Ганес Адомайт: Я не вважаю, що тут ідеться про такий категоричний вибір між Росією і Україною. Тут потрібно спробувати переконати Путіна в доцільності того, що Шредер йому виклав у телефонній розмові, а саме в доцільності проведення нових виборів, або принаймні процесу, який візьме до уваги результати голосування, які, як вважаю я і більшість людей у Німеччині, засвідчили перемогу Ющенка.
Бі-Бі-Сі: Президент Польщі Алєксандр Кваснєвський і Президент Литви Валдас Адамкус уже двічі побували у післявиборчій Україні і провели переговори з головними дійовими особами кризи. Без будь-яких двозначностей висловлюється також американських Білий Дім. Чи є бодай-який шанс, що канцлер Німеччини також відкрито заявить, що результати було сфальсифіковано, і візьме на себе роль посередника ?
Ганес Адомайт: Наразі ніхто точно не знає за межами найближчого кола канцлера, про що вони говорили в двох телефонних розмовах із Путіним. Але я впевнений, що вибори таки були сфальшовані. І Шредер очевидно вказав на це Путіну і на можливі наслідки цього. Йому доведеться почати процес переконання Путіна стати на демократичний шлях, який обрала більшість країн Європи. Росія в останні два-три роки за президентства Путіна відійшла від європейських цінностей. І канцлеру потрібно було б порушити це питання з російським президентством і не лише з огляду на ставлення Кремля до України, а й до Білорусі також.
|