Серед матеріалів у європейській пресі увагу привертає розлога стаття у чеському щоденнику про українського політика Арсенія Яценюка, матеріали про гостру економічну кризу в Латвії та про початок чергового суду щодо злочинів у колишній Югославії.

Чеський щоденник Lidove Noviny присвятив матеріал українському політикові Арсенію Яценюку. У статті «Український Обама, націлений угору» мовиться, що на наступних президентських виборах Яценюк хотів би розбити монополію трьох українських провідників: «На його користь грає передусім те, що для частини українців, утомлених тріумвіратом вождів  Ющенко-Тимошенко-Янукович, він являє собою відносно нове, ненабридле обличчя». Щоденник зазначає, що в закордонних медіа Яценюка порівнюють із Обамою, а в своїй програмі він так само, як президент США, часто вживає слово «зміна». Це слово фігурує і в назві його руху «Фронт змін», і в його гаслі «Кардинальні зміни!»

Чеська газета повідомляє, що Яценюк щойно поділився своїми планами, і цим де-факто почав виборчу кампанію. Він виступив з ініціативою референдуму щодо обмеження всесилля політиків. Він хоче більшого контролю над політичними партіями й запобігання свавільним змінам конституції та важливих законів, які політики кроять під себе.

Газета цитує слова Яценюка на прес-конференції: «Не знаю, що ще їм може прийти в голову: ще проголосують, що перепишуть Конституцію, чи створять із кимось союзну державу». У статті наголошується на зв’язках Яценюка з українськими олігархами та газовим магнатом Дмитром Фірташем. Газета зазначає: «Сам Яценюк заперечив, що представляє цю найзаможнішу частину українського суспільства, проте фінансову допомогу від мільярдерів він явно приймає. Його найбільшою перевагою є рішучість, з якою він збирається почати зміни політичної системи… Він засуджує наміри політичних партій обмежити президентську владу, застерігає від народних бунтів і обіцяє, як Голова держави, їх не допустити». Чеське видання зазначає, що зовнішня політика Яценюка є прозахідною, але й з одночасним наміром поліпшити стосунки з Росією. І це незважаючи на факт, що стосовно спільної радянської історії він стоїть на позиції, непопулярній у Москві. Він віддає належне не лише українцям, що боролися проти нацизму, але й тим, що чинили опір радянському більшовизму і диктату Москви.

Британський щоденник "Times" присвятив редакційну статтю гострій економічній кризі у Латвії. Газета розмірковує, чи мають інші країни ЄС допомогти Латвії уникнути банкрутства: «Чи повинні вони надати Латвії фінансову допомогу і тим самим неявно поручитися за борги інших держав? Адже бездіяльність може мати дорогу ціну: будуть величезні суміжні збитки для регіональної економіки та банківської системи… Підтримка балтійців матиме як конституційні, так і економічні наслідки. ЄС об’єднує незалежні суверенні держави. Члени єврозони об’єднали суверенітет лише в одній сфері – монетарній політиці, водночас утримуючи контроль над державними фінансами на національному рівні. У цьому механізмі є нерозв’язана суперечність.

Потрібно негайно стабілізувати фінансову кризу в Європі. Але спершу слід вирішити три надзвичайно важливі питання: як досягти згоди між урядами ЄС; як змусити Латвію провести внутрішні реформи;  як домогтися схвалення такої пропозиції від виборців. Німеччина – ключовий гравець, і вона вже давно опирається ідеї бюджетних трансферів у країни, де державні фінанси  у слабшому стані».