Експерти не здивовані провалом третього раунду переговорів за участю кандидатів у президенти Віктора Ющенка та Віктора Януковича, чинного глави держави Леоніда Кучми та міжнародних посередників. Після майже шестигодинних дебатів сторони так і не змогли дійти згоди в питанні політреформи та відставки уряду Януковича.

З огляду на те, що сторони так і не змогли порозумітися, про що пресі по завершенні переговорів повідомив Кучма, можна припустити, що це був останній круглий стіл з вирішення політичної кризи за участі іноземних гостей в особі президентів Польщі та Литви Кваснєвського та Адамкуса, спікера Російської Держдуми Гризлова, представника ЄС Солани та генсека ОБСЄ Кубіша. Показовим у цьому плані було те, що під заявою за результатами третього раунду переговорів не поставили свої підписи жоден з іноземних гостей. Докладніше Олена Гмирянська:

”Після багатостороннього раунду переговорів, фактично, були зруйновані всі понеділкові домовленості парламенту, згідно з якими президент гарантував відставку уряду та ЦВК, а Верховна Рада зобов”язувалась ухвалити політичну реформу в пакеті зі змінами до закону про вибори Президента. Один з лідерів фракції ”Наша Україна” Віктор Пинзеник каже, що саме Леонід Кучма відступив від домовленості:

”Те, що ми чуємо тепер у заяві президента, що він збирається формувати уряд на основі нової Конституції, не відповідає тій домовленості, яка досягнута у парламенті. Парламент дійшов згоди, що новий уряд формуватиме президент, обраний 26 грудня. Президент говорить дещо про інші речі. Він не говорить про ті речі, які стосуються відставки уряду як того центру, з якого здійснювалися керівні команди щодо фальсифікації виборів.”

Політолог Володимир Полохало в інтерв”ю ”Німецькій хвилі” назвав подібні переговори маневрами та елементом торгу Леоніда Кучми для підготовки наступу на опозицію. На думку аналітика єдиною метою перемовин для Президента було затягування часу і розхолодження революційних настроїв багатотисячного мітингу. Тепер цілком очевидно, що виграш опозиції – це поки лише рішення Верховного суду про переголосування другого туру, який, ймовірно, відбуватиметься знову за прем”єрства Віктора Януковича. Крім того, не існує жодної гарантії, що парламент ухвалить зміни до закону, які унеможливлять фальсифікацію виборів, та переобере склад Центральної виборчої комісії. Політолог переконаний, що Віктор Ющенко та ”Наша Україна” припустилися стратегічної помилки, дозволивши втягти себе в безперспективні переговори, вигідні лише чинній владі. За словами політолога, під дією цих перемовин, Ющенко, фактично, відійшов від основних вимог демонстрантів, які не уповноважували його проводити політичну реформу, а лише відстоювати їхнє право на чесні вибори.”

Символічними з точки зору політики назвав ці багатосторонні переговори експерт з питань Східної Європи Райнер Лінднер. На його думку, вони зайшли у таку фазу, коли те, що ухвалюється за участю високопосадових посередників, часто не відповідає настроям на вулицях. Тому, каже експерт, не можна сказати, що переговори були успішними:

”Залишається лише сподіватися, що необхідні зміни до закону про вибори буде прийнято окремо, без політреформи, тому що це зовсім окреме питання, яке не слід штучно та поспішно поєднувати з рішенням про переголосування.”

Наголошуючи на тому, що обидві сторони – Ющенко та його прихильники, з одного боку, та Кучма зі свитою, з іншого, – мають, фактично, протилежні інтереси, Лінднер передбачав, що такі переговори не принесуть багато, навіть з огляду на участь у них таких поважних посередників, як польський та литовський президенти, а також Верховний представник ЄС:

”Очевидно, що Польща та Литва, якщо можна так сказати, були уповноважені Європейським Союзом вести переговори від його імені як держави, що мають історичні та національні зв”язки з Україною і зацікавлені в тому, щоб Україна була стабільною. Вона важлива їм також і як певною мірою рівновага до Росії, яка все ще сприймється Польщею та Литвою як не зовсім безпечний сусід.”

Підсумовуючи, Райнер Лінднер зауважив, що навряд чи ЄС має достатньо можливостей, аби швидко врегулювати конфлікт в Україні. Під питанням залишається також, чи варто було взагалі з Кучмою та такими, як він, починати переговори, додає Лінднер:

”Адже зрештою саме вони відповідальні за фальсифікації на виборах, що й призвело до політичної кризи. Це питання моралі – важливе також для європейців – чи можна з такими партнерами взагалі сідати за стіл переговорів.”