Бельгійські політики, окрилені поступом у справі ядерного роззброєння, хочуть звільнити територію своєї країни від небезпечних боєголовок. Та чи є на території Бельгії така зброя – достеменно невідомо. Причина у тому, що все, що стосується стратегії НАТО, а ця країна є її активним учасником, це військова таємниця. Тим часом, підпис бельгійських лідерів під «Угодою про нерозповсюдження ядерної зброї» свідчить про те, що на її теренах таких ракет не мало б бути. А поки суспільство шукає відповідь, сенатори готують законопроект щодо повної та неповоротної заборони тактичної ядерної зброї на території Бельгії. Та ще й сподіваються, що подібний крок зроблять й інші держави.
Вже давно у бельгійському суспільстві точаться дискусії щодо наявності на їхній території ядерної зброї. Адже Бельгія – одна із засновниць НАТО, та ще й країна, де містяться її основні командні установи, включно із головним офісом – штаб-квартирою Північноатлантичного Альянсу. Така активна участь не виключає присутності на одній із натовських баз у містечку Клейне Брогель атомних ракет. У той же час Бельгія – це одна із країн, що підписалися під угодою про нерозповсюдження ядерної зброї, тому це ніби суперечить міжнародним нормам, каже один із бельгійських сенаторів Філіп Магу.
«Якщо є така зброя у місті Клейне Брогель, то це означає, що бракує прозорості, – пояснює бельгійський сенатор. – У цьому випадку ми маємо розбіжності із міжнародними нормами. Якщо зброї немає, то нехай нам це підтвердять. У будь-якому разі важливим є те, що наша ініціатива має на меті заборонити у Бельгії та багатьох інших країнах ядерне озброєння».
Політик також зазначає, що тривожить те, що ніхто наявності ядерних ракет не підтверджує, але в той же час ніхто й не заперечує. База, про яку йде мова, – бельгійсько-американська. Вона існує з 1963 року. Упродовж тривалого часу тут ходять чутки, що у Європі є понад 200 ракет і понад 20 із них перебувають у Бельгії.
«Ядерна зброя – це частина нашого політичного арсеналу»
Сенатор-соціаліст Філіп Магу є автором закону про заборону протипіхотних мін, що наразі успішно діє. Проте у випадку з ядерною зброєю справа стосується військової стратегії НАТО, тому ухвалення подібних національних ініціатив доволі складні.
Частина політиків, зокрема членів політичного об’єднання «Рух за реформи», все ж не згодна з повним роззброєнням. «Ядерна зброя – це частина нашого політичного арсеналу, – кажуть вони. – Навіть якщо на бельгійській території і є ядерні боєголовки, то це тому, що ми маємо політичні та моральні зобов’язання перед НАТО». Прихильники такої позиції додають, що у будь-якому випадку Бельгії не слід надто покладатися на те, що її безпеку забезпечать інші.
Разом з тим, експерти з питань оборони все ж переконані, що намагання бельгійських політиків принаймні викличуть дебати про роззброєння і в інших країнах-союзницях Північноатлантичного альянсу.
«Умови для роззброєнь сприятливі» – експерти
«Ми перебуваємо в ситуації, коли американська адміністрація зайняла чітку позицію щодо повного ядерного роззброєння, – каже Люк Мампе, аналітик із аґенції «Група досліджень та інформації з питань миру та безпеки» (GRIP). – З іншого боку, за декілька місяців відбудеться важлива конференція з перегляду «Угоди про непоширення ядерної зброї».
Військовий експерт пояснює: «Цей документ передбачає у 6-му пункті, що держави повинні прагнути до повного роззброєння. Тому, навіть якщо бельгійський законопроект не спричинить тиску на Сполучені Штати, це все ж дасть привід для дебатів».
Починаючи з 1954 року, в рамках НАТО Сполучені Штати встановили декілька своїх баз на територіях країн різних частин Європи. Основна мета полягала у протистоянні військовим силам країн-учасниць Варшавського договору. Наразі потреба у цих ініціативах часів «холодної війни» все частіше ставиться під сумнів. При цьому, обсяги тактичної ядерної зброї зазнавали скорочень ще у 1970-х роках. У атмосфері підвищеної секретності між 2005 та 2008 роками Сполучні Штати суттєво зменшили ядерний арсенал на двох своїх найбільших базах у Німеччині та Великобританії, де в сумі зберігалося понад 180 атомних бомб.
Із приходом до Білого Дому президента Барака Обами питання ядерних роззброєнь стало надзвичайно актуальним. Свідченням цього є угоди зі скорочення ядерного арсеналу, досягнуті під час нещодавнього візиту американського президента до Москви.
|