Іранська ядерна програма, ситуація в Афганістані та Пакистані, а також двосторонні торговельні обміни. Такі основні теми обговорять на саміті «Євросоюз – Сполучені Штати Америки», який відкривається завтра у Вашингтоні. Та найголовнішим питанням зустрічі буде клімат. Точніше, скільки грошей американська адміністрація буде готова надати бідним країнам для боротьби з наслідками кліматичних змін.

Лідери найвищих європейських установ вчора вилетіли до Вашингтона. Сьогодні зранку президент США Барак Обама та віце-президент Джо Байден разом із європейськими партнерами розпочнуть зустріч на найвищому рівні. Згідно із повідомленням представника Білого дому, нинішній саміт продовжить теми, на яких сторони зосередилися ще на квітневому саміті у Празі. Йдеться про економічну кризу, Афганістан, Іран та, особливо, фінансування боротьби з кліматичними змінами. Це ж підтверджує і європейська сторона.

«Ми б хотіли побачити чіткішу позицію Сполучених Штатів щодо клімату, – каже прем’єр-міністр Швеції та голова Ради Євросоюзу Фредрік Райнфельдт. – Через те, що це дуже важлива країна, а також через зв’язок, який США мають з іншими країнами, особливо, Китаєм. Без чітких зобов’язань Сполучених Штатів у кліматичному питанні буде дуже складно змусити Китай та інших зробити свої внески. Я сподіваюся побачити Сполучені Штати «частиною» необхідних фінансових зусиль».

Європа свого «гаманця» не відкрила

Два дні тому Європейський Союз на своєму саміті визначив суму допомоги для боротьби з глобальним потеплінням. Лідери країн ЄС зійшлися на думці, що для цього світове співтовариство має виділяти щорічно 100 мільярдів євро до 2020 року. Водночас, яким буде остаточний внесок країн-членів Євросоюзу, до цієї, так би мовити, «кліматичної скарбниці», європейці назвати відмовилися. Експерти характеризують такий хід Євросоюзу небажанням відкривати свій гаманець перед зустріччю у Копенгагені із представниками інших багатих країн, зокрема Сполучених Штатів.

Представники Євросоюзу висловлюють сподівання, що угоди стосовно кліматичних внесків їм таки вдасться досягнути. «Історичні зв’язки між Європою та Сполученими Штатами підтвердили вміння знаходити спільну мову, адже існують країни, які мають найглибші переконання у демократії», – кажуть європейські дипломати.

Водночас, на думку одного із представників європейської делегації, якщо США вже на цьому саміті відкрито висловлять свою позицію, то «це буде великим сюрпризом».

Інша важлива тема, яку обговорюватимуть у Вашингтоні, – намагання Європи та Америки вплинути на іранських лідерів, аби ті відмовилися від своєї ядерної програми.

Другого дня саміту голова Ради ЄС Фредрік Райнфельдт, голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу та Верховний представник ЄС із зовнішньої і безпекової політики Хав’єр Солана мають провести переговори із держсекретарем США Гілларі Клінтон.