Початок будівництва Північноєвропейського газопроводу стає дедалі реальнішим. У четвер стало відомо про згоду ще двох країни, через економічну зону яких планується протягнути трубу. Тепер йдеться про Швецію та Фінляндію.

 

Попри екологічні сумніви, які висловлювалися раніше, кабінет міністрів у Стокгольмі в середу все ж таки підтримав проект з будівництва газопроводу по дну Балтійського моря. Як пояснив міністр екології Швеції Андреас Карлґрен, уряд отримав від російсько-європейського консорціуму Nord Stream додаткову інформацію. Відмовляючи після цього в будівництві, Швеція порушила б міжнародне право, вважає Карлґрен.

До кінця року погодяться всі?

Згідно з повідомленням самого Nord Stream, у четвер дозвіл надійшов також від Фінляндії. Кілька тижнів тому будівництво проекту вартістю в 15 мільярдів доларів вже підтримала Данія. Таким чином ще бракує згод з боку самих Росії та Німеччини. «Ми впевнені, що до кінця року отримаємо всі дозволи», - заявив один  із прес-секретарів консорціуму.

Газопровід довжиною в 1200 кілометрів має безпосередньо поєднати російський Виборг з німецьким містом Грайфсвальд. У разі вчасного початку будівництва, вже 2011 року по ньому може потекти блакитне паливо в західному напрямку. Максимальна потужність газопроводу має скласти 55 мільярдів кубометрів на рік. 

Консорціум Nord Stream, який втілює проект у життя, на 51 відсоток належить російському Газпрому. З європейського боку в ньому беруть участь німецькі концерни E.ON Ruhrgas і Wintershall, а також нідерландська Gasunie. Екс-канцлер Німеччини Гергард Шредер очолює наглядову раду Nord Stream.

Екологи налаштовані скептично

Північноєвропейський газопровід неодноразово піддавався критиці. Екологи побоюються, що будівництво завдасть шкоди морській фауні. Крім того, висловлюються припущення, що на дні Балтійського моря ще з часів обох світових війн знаходиться чимало мін і  хімічних речовин. Перед загрозою можливої шкоди для довкілля застерігав і Європарламент.

Чимало критики лунає і в політичній площині. В балтійських країнах, Польщі, а також в Україні серед іншого лунають і такі побоювання, що після будівництва додаткової газової гілки в обхід їхніх територій, Росія зможе використовувати блакитне паливо як засіб тиску.