З 1 грудня набирає чинності Лісабонська угода - новий основний документ ЄС, ратифікований усіма 27 країнами-членами.

Документ направлений на спрощення процедури ухвалення рішення в рамках Євросоюзу та посилення його ролі в світовій політиці.

Угода запроваджує дві нових посади - президента ЄС та голови європейського зовнішньополітичного відомства.

Офіційні заходи з нагоди набуття чинності документу пройдуть у вівторок у португальській столиці - там виголошуватимуть промови лідери країн Євросоюзу.

Вперше про подібний документ заговорили вісім років тому. Останні перешкоди на шляху до його прийняття було знято, коли в листопаді після довгого судового розгляду угоду ратифікувала Чехія.

Незабаром після цього були обрані офіційні особи Євросоюзу - першим президентом Європейської Ради став бельгійський прем'єр Херман ван Ромпей, керівником дипломатичного відомства - британка Кетрін Ештон, яка очолювала раніше комісію ЄС з питань торгівлі.

Вона змінить Хав'єра Солану, який у вівторок залишає свій пост після 10 років, проведених у кріслі головного дипломата Європи.

Одним із ключових нововведень Лісабонської угоди є скасування права вето держав-членів одразу в декількох сферах, у тому числі в боротьбі із змінами клімату, в питаннях енергобезпеки та екстреної допомоги.

Абсолютна одностайність як і раніше буде необхідна для ухвалення рішень з питань оподаткування, міжнародної політики, оборони та соцзахисту.