Дводенний саміт лідерів Євросоюзу розпочався у Брюсселі. Це – остання зустріч голів держав та урядів за старою схемою, бо надалі Лісабонська угода внесе свої корективи в розподіл влади та систему ухвалення рішень. Швеція, головування якої у європейській співдружності завершується, – остання країна, що самостійно контролює всю роботу саміту. Надалі цю місію передадуть нещодавно обраному президентові Європейської ради Германові Ван Ромпею.

Більшість європейських лідерів, прибуваючи на саміт до Брюсселя, відчувають полегшення, бо інституційна криза, що панувала в ЄС протягом тривалого часу, нарешті завершилася. Нинішній саміт ознаменує початок нової ери і є останньою зустріччю, яку очолює якась із країн-членів, у даному випадку Швеція. Хоча система піврічного керування Євросоюзом представниками однієї з європейських держав існуватиме й далі, проте відповідальність та управління наступними самітами перейде до нового президента Європейської ради, бельгійця Германа Ван Ромпея.

Так само, на зустрічах голів європейських дипломатичних відомств головуватиме обрана нещодавно на посаду верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки, британка Кетрін Аштон.

Нинішній саміт буде нагодою підбити підсумки шведського головування. На думку європейських експертів, офіційний Стокгольм добре справився зі своєю роботою. Прем’єр Швеції Фредрік Райнфельдт постав справжнім переможцем та вважається одним із найпопулярніших європейських лідерів.

Директор брюссельського Центру європейської політики Антоніо Міссіроллі каже, що Швеція, востаннє повноцінно головуючи у Євросоюзі, виконала всі завдання та стала взірцем європейського президенства.

«Я вважаю, що загалом, шведи засвідчили свій професіоналізм, прагнення до прозорості, звітності та чесності, займаючись справами Європейського Союзу», – заявив у інтерв’ю Радіо Свобода Антоніо Міссіроллі.

Слабка позиція шведів під час призначення високих європосадовців

Експерт додає, що саме завдяки Швеції, яка головувала у ЄС протягом дуже складного періоду, Лісабонську угоду з успіхом ухвалили ірландці та чехи. Водночас, Стокгольм, на думку аналітика, проявив деяку слабкість під час вибору нового президента Європейської ради та верховного представника із закордонних справ і політики безпеки. Хоч процес призначення Германа Ван Ромпея та Кетрін Аштон на ці посади був доволі складним, проте інтеграція цих осіб у ролі найвищих європейських урядовців також не обіцяє бути простою.

У проекті висновків нинішьного саміту, з яким ознайомилося Радіо Свобода, так і говориться: лідери «висловлюють надію, що (ці призначення) дозволять Євросоюзові повністю сконцентруватися на нинішніх викликах».

«Вперше ми розглянемо подальші дії після (економічної) кризи, після, так званих, «стратегій виходу» та як конкурувати у світі, що потребує створення нових робочих місць, – розповів про проекти саміту прем’єр-міністр Швеції Фредрік Райнфельдт. – Також ми будемо дискутувати щодо переговорів, які ведуться (на кліматичній конференції) в Копенгагені. Ми спробуємо визначитися, як позитивно діяти Євросоюзу, аби домогтися ухвалення угоди в Копенгагені».

Крім цього, передбачають, що на саміті будуть також ухвалені короткі заяви лідерів ЄС щодо процесу розширення, ініціативи «Східного партнерства» та Ірану.