НОВИНИ

21.12.2004 | Шрьодер „обміняє” Україну на участь німців у Газпромі?
Джерело - ProEUROPA


Напередодні дводенного візиту російського президента Владіміра Путіна до Німеччини впливове польське щоденне видання Rzeczpospolita розмірковує над тим, якою буде тональність цього візиту, чи канцлер Німеччини Герхардт Шрьодер висловить чітку позицію і підтримає рішення Євросоюзу з „українського питання”, чи він волітиме „не дражнити ведмедя.” Про це стаття, опублікована у газеті 20 грудня:



Владімір Путін не повернеться з Німеччини з почесною ступінню доктора гамбурзького університету. Виступила проти цього група науковців цього вузу перед подіями в Україні ( Путін мав отримати ступінь доктора за вклад у розвиток ринку в Санкт-Петербурзі, коли перебував на посаді віце-мера. Проти його нагородження виступили німецькі науковці ще у вересні ц.р. – ред. ПроЄвропа). З часу помаранчевої революції рейтинг російського президента у Німеччині ще більш знизився.



Путін читає німецьку пресу в оригіналі і знає, що про нього пишуть не лише у справі України, а також у контексті Чечні, дій влади щодо концерну ЮКОС і обмеженнями свободи слова. Але він також має заступників у Німеччині, на чолі з канцлером Герхардом Шрьодером, який наступного дня після виборів в Україні не завагався назвати Путіна „демократом чистої води”.



Сьогодні в Гамбурзі канцлер матиме нагоду з”ясувати з російським президентом всі особливості подій в Україні. Невідомо, чи у розмові наодинці Путін представлятиме погляд, який пропагує у Берліні посол Росії: в Україні стався політичний переворот, а стоїть за цим Вашингтон, якщо неофіційно, то на другому плані.



У Берліні такі твердження викликають іронічні усмішки. Політична еліта добивається від канцлера, аби протягом дводеннної зустрічі він нагадав Путінові, що Україна як і Білорусь, Молдова і Калинінградський регіон – знаходяться у сфері інтересів Європейського союзу і не може бути мови про другу Ялту, яка визнала би кордон російських впливів на лінії Бугу, чи Дністра.



Водночас така постановка питання наражається на критику. „Не в інтересах Заходу дражнити російського ведмедя”, говорить Александр Рар, один з найвідоміших у Німеччині спеціалістів по Росії. Його позиція спирається на принцип, що Захід потребує російської нафти і газу, а Путін є відповідною людиною на відповідному місці, бо гарантує в Росії спокій і порядок, що відповідає інтересам Заходу і Німеччини. „Нічого немає, більш помилкового”, відповідає Рональд Гетц з Фундації науки та економіки. На його думку, Німеччина абсолютно не приречена на співпрацю з Росією в енергетичній сфері, хоча з Росіїї йде третина поставок нафти і дві п”ятих – газу. Гетц вважає, що це скоріше Росія зацікавлена поставляти свою сировину до Німеччини та Європи, бо кращого ринку збуту немає. Отже жодні політичні поступки щодо цієї країни не обов”язкові, оскільки Москва не має практично жодних можливостей енергетичного шантажу.



Прибічників прагматизму у контактах з Росією є більшість. Представником цього табору є також шеф дипломатії Німеччини Йошка Фішер. Канцлер Шрьодер однак, як видається, має іншу думку на цю тему. Він щоправда не стверджує, що Німеччина повинна дотримуватися спеціальних стосунків з Росією з самої лише вдячності, але політичну співпрацю Берліна з Москвою бачить виразно через призму партнерства в економічній сфері. І сьогодні, і у перспективі 20-30 років, коли Росія, на думку Шрьодера, стане одним з найважливіших трогівельних партнерів Німеччини.



До того ж близькі контакти з Росією мають урівноважити послаблені зв”язки Німеччини з Вашингтоном. Це політична лінія узгоджена з Парижем. Шрьодер на може навіть марити про кращого, ніж Путін, партнера для її реалізації. Тільки протягом останніх 4 років обидва лідери зустрічалися 28 разів. Розмовляють вони часто не лише без перекладачів, але й без note-takers, тобто осіб, які записують зміст розмов. Отже Шрьодер знає Путіна краще будь-якого іншого європейського політика і є про нього якнайкращої думки. Він переконаний, що Путін прагне демократизації Росії, розуміє також його реакцію на події в Чечні і Беслані, не вдається у подробиці ситуації з ЮКОСом і полегшує Путіну просування європейськими салонами.



Лінію канцлера підтримують німецькі промисловці. Завдяки політиці Шрьодера енергетичний концерн E.ON найвірогідніше утричі збільшить свою участь у Газпромі, а Deutsche Bank розраховує на добрий інтерес, кредитуючи дії з поділу ЮКОСу”.



| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2024. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект