НОВИНИ

15.06.2010 | Чи виживе Бельгія в часи переможного наступу фламандського націоналізму
Джерело - Українська служба "Радіо свобода"

На тлі загрози розколу Бельгії на нідерландськомовну Фландрію та франкомовну Валлонію бельгійці вчора обирали новий уряд. Неочікувано гучну перемогу на заможній півночі країни отримали політики-націоналісти. Тим часом на півдні лідерами стали соціалісти. У Бельгії, яка готується до президентства у Євросоюзі, вже давно триває криза національної ідентичності. Бельгійський король Альберт сьогодні розпочав консультації з двома партіями-переможницями, щоб сформувати коаліцію та хоч частково примирити опонентів. Проте діалог між двома спільнотами не обіцяє бути простим.


 


(архівна фотографія) Демонстрація у столичному пердмісті Вілвоорде, 22 квітня 2010 року

Позачергові вибори нової влади Бельгії засвідчили стрімке зростання популярності фламандських прибічників незалежності. Для Бельгії, яка стояла біля витоків об’єднаної Європи, такий результат став справжнім потрясінням.


NVA, або «Новий фламандський альянс» 39-річного політика-сепаратиста Барта Де Вевера, вперше в історії цієї країни набув широкої підтримки серед населення Фландрії.


Тим часом у франкомовній Валонії переможцями стали соціалісти, очолені Еліо ді Рупо, який зумів представити зважену програму економічних та соціальних заходів для виходу з кризи.


«Гадаю, те, що відбувається у Фландрії, – це ганьба для всієї країни, – реагує на результати виборів мешканець Валлонії Жульєн Схетс. – Я дещо розчарований результатами виборів у Фландрії».


«Якщо ви знаєте Бельгію, то вам відомо, що в ній є дві протилежні країни, які довели, що більше не мають нічого спільного», – каже прибічник незалежності фламандської частини Бельгії Вім ван Летем.


Мовні та адміністративні корені бельгійської кризи


Аналітики переконані, що такий розподіл політичних сил суттєво ускладнить діалог між політичними таборами фламандців та валлонців. Заможніша й промислова Фландрія давно нарікає на необхідність тягнути, так би мовити, з «економічного болота» біднішу, аграрну Валлонію.


Та найбільше проблем між двома спільнотами пов’язані з правами франкомовних мешканців столичних передмість Галле та Вілвоорде, які, на думку фламандських політиків, повинні перейти з брюссельського виборчого округу до Фландрії й, головне, – заговорити їхньою мовою.


Саме це й призвело до падіння нинішнього уряду, який очолював представник лібералів Ів Летерм. Саме це й вкинуло країну в найважчу за всю її історію політичну кризу. До того ж кризу дуже невчасну, адже Бельгія через два тижні має взяти на себе керування у Європейському Союзі.


«Ми повністю готові гарантувати права франкофонів у Фландрії, – заявляв фламандський політик Барт де Вевер, із іменем якого пов’язують можливий крах Бельгії як держави. – Ми лише вимагаємо поваги до правил та їхньої адаптації, коли вони поселяються у наші райони, адже адміністративною мовою Фландрії є нідерландська. Вважаю, що це абсолютно нормально, бо якби мені довелося переїхати до Валлонії чи Франції, я б узявся за вивчення французької».


Проте його промова після переможних результатів була набагато менш категоричною. «Слід «будувати мости» з іншими політичними силами Фландрії й простягнути руку франкофонам», – сказав він, додаючи, що «треба реформувати фінансову систему, бюджет, бо ніхто не зацікавлений у тому, щоб держава залишалася заблокованою».


На порозі «коаліціади»?


У понеділок бельгійський король Альберт ІІ розпочав консультації з лідерами партій-переможниць щодо формування урядової коаліції. Проте з огляду на протилежні позиції головних політичних акторів політологи кажуть, що діалог щодо розподілу крісел у новому уряді може дуже затягнутися.


Приголомшливий прорив політиків-сепаратистів Фландрії тільки призведе до поглиблення прірви між двома мовними групами, стверджують місцеві експерти й соціологи. Деякі з них навіть натякають на те, що Бельгія може розпастися, «не доживши» до свого 180-річного ювілею, який мають відзначати наприкінці наступного року.


Тим часом директор Центру досліджень та соціополітичної інформації Вінсент де Корбітер переконаний, що врешті-решт державницькі позиції бельгійських політиків переможуть і Бельгія, відома як країна компромісів, і надалі залишатиметься єдиною.


| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2024. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект