Напередодні саміту «великої двадцятки» індустріальних країн британський прем’єр Девід Камерон та глава Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу від імені Європейського Союзу висловилися за глобальний скоординований курс заощадження. Із вимогою жорсткої консолідації державних бюджетів неодноразово виступала і канцлер Німеччини Анґела Меркель. Натомість президент США Барак Обама дотримується традиційних для Нового Світу ліберальних поглядів: на його думку, жорсткий курс економії лише гальмуватиме відновлення світової економіки.

Британці вже подали приклад іншим країнам: у вівторок уряд представив програму економії, яка передбачає щорічне скорочення державних видатків на 30 мільярдів фунтів. Спільна позиція країн ЄС на саміті у Канаді: не пізніше 2011 року дефіцити бюджетів усіх індустріальних країн мають скоротитися. Європейці наполягають, що заощаджувати мають усі. «Хочете - заощаджуйте», - у такому ключі відповів на цю ініціативу міністр фінансів США Тімоті Гайтнер. «Всі ми хочемо надійного економічного зростання. Але європейці хай робитимуть це по-своєму, а ми робитимемо, як нам видається правильним», - наголошує Гайтнер.

Антикризові податки для банків

За яку тему не візьмись – позиції по обидва боки океану важко зблизити. Канцлер Німеччини Анґела Меркель та французький президент Ніколя Саркозі пропонуватимуть «двадцятці» запровадити спеціальний банківський податок на ризиковані фінансові операції. Таким чином Париж і Берлін хочуть, аби у майбутньому держава і кредитно-фінансові установи разом несли відповідальність за подолання можливих криз. Адже нині всі антикризові видатки лягли на плечі держави. Але у Канаді блокують цю ініціативу. На відміну від США і Європи, канадські банки майже не відчули на собі удару кризи. Тому і податків жодних запроваджувати не збираються.

Тим часом Барак Обама на саміті у Канаді може похвалитися колегам першими успіхами у боротьбі з біржовими спекулянтами. Профільні комітети Конгресу і Сенату у п’ятницю досягли компромісу щодо проекту реформи фінансових ринків. Головна мета реформи – обмежити ризиковані операції. Однак компроміс, як відзначають оглядачі, вийшов «радше показовим». Під суворий контроль поставили лише торгівлю дериватами на сільськогосподарську продукцію, енергоносії та метали та низку інших спекулятивних видів угод. Натомість більшість видів спекуляцій, вже заборонених у Європі, у США так і залишаться дозволеними.

Радісні новини з Пекіна

Оглядачі не беруться прогнозувати, чи буде саміт взагалі результативним. Однак привід порадіти у глав держав і урядів вже знайшовся: Китай оголосив про поступовий перехід до гнучкого валютного курсу. Як наслідок, юань почав поступово дорожчати. Для більшості країн світу – це надія на покращення торгівельного балансу. Адже штучно здешевлені товари з Китаю буквально душили цілі промислові галузі у розвинених промислових країнах. Однак різкого подорожчання юаня очікувати не варто, переконаний експерт Пекінського університету Жао Хіюн. «Економічні перетворення мають проходити м’яко, поступово. Якщо ми різко змінимо один з параметрів, це стане шоком для світової економіки», - зауважує Хіюн.

Така поміркована позиція характерна для китайців. Так само вони шукатимуть компромісного рішення у суперечці «заощаджувати державні фінанси чи закачувати гроші в економіку», - переконаний пекінський експерт.