НОВИНИ

09.08.2010 | Інаугурацію президента Угорщини Шмітта проігнорувала частина опозиції
За матеріалами - Української служби "Радіо свобода"

У Будапешті відбулося урочисте введення Пала Шмітта на посаду президента країни. Повноважний глава Угорської Республіки кілька місяців був спікером парламенту. На інаугурацію Пала Шмітта не прийшли представники кількох опозиційних партій, а також перший і третій президенти Угорщини посткомуністичних часів.


Попри свої 68 років, новий угорський президент справляє враження енергійної, успішної і повної сил людини. Біографія Пала Шмітта, справді, рясніє спортивними й кар’єрними успіхами. Йому пощастило стати олімпійським чемпіоном із фехтування наприкінці 1960-х років, а за кілька літ – і чемпіоном світу.

Після тривалих виступів у великому спорті Пал Шмітт займався науковою і тренерською роботою, а потім став спортивним функціонером у національному олімпійському комітеті країни, який очолював із невеликими перервами впродовж 21 року аж до обрання президентом Угорщини.

Пал Шмітт також працював у якості посла своєї країни за кордоном, був депутатом Європарламенту і впливовим членом фракції консервативної партії ФІДЕС, яка зараз є при владі в Угорщині.

Проти кандидатури Шмітта на посаду президента країни виступили соціалісти й партія нової політики (зелені), агітуючи за попереднього главу держави Ласла Шойома. Проте консерватори в коаліції з християнськими демократами, користуючись перевагою у дві третини голосів у парламенті, проголосували за Пала Шмітта.

Шмітт виступає за ухвалення нової конституції


 



Пал Шмітт приймає присягу у будівлі парламенту

 

Опозиція одразу розкритикувала такий вибір, посилаючись на те, що Шмітт буде проводити лінію правлячої коаліції на своїй посаді. Втім новий президент на своїй інавгурації 6 серпня запевнив співвітчизників, що намагатиметься бути не противагою комусь, а вбачає свою роль у врівноваженні різноманітних політичних сил країни.

Пал Шмітт обґрунтував необхідність ухвалення нової конституції, яку, за заявами опозиції, правляча партія нібито робить, так би мовити, «під себе». «Я пропонуватиму, аби вступна частина основного закону спиралася на засади християнства та ідеї корони святого Стефана (засновника Угорського королівства) – загальний символ європейськості угорців та цінностей Європи. Конституція уособлює собою не лише улягання правових законів і норм. Це також узагальнена системи суспільних цінностей, головна норма моралі нації», – заявив Шмітт. За його словами, основний закон сприятиме примиренню в суспільстві і новому осмисленню його головних моральних засад.

Деякі аналітики вважають, що фігура нового президента є для правлячої коаліції зручною в тому плані, що Пал Шмітт як висуванець консерваторів, не відправлятиме на численні доопрацювання законопроектів, один за одним, і не втілюватиме окремо від головної парламентської сили якихось своїх програм, як це робив попередній президент Ласло Шойом.

На думку політолога Урсули Сомсейд, Ласло Шойом намагався бути незалежним президентом, конфліктуючи не тільки з партіями, а й навіть із міністерством оборони, обстоюючи позицію захисників довкілля і водночас забуваючи про те, що він був і головнокомандувачем збройних сил країни.

«Справді, якщо порівняти діяльність Шойома з діями його попередників, бачимо зовсім нову роль президента на людях, – зауважує політолог. – Шойом мав нову програму з новою незалежною тематикою, в цьому була його незвичність. Він змінив звичний образ президента з символічними функціями на інший, коли глава держави має сильні повноваження і суттєво впливає на політичні процеси в країні і поза її межами».

Відсутність низки опозиційних депутатів на сьогоднішній інавгурації президента Угорщини певною мірою свідчить про розчарування в парламентських фракціях соціалістів та зелених щодо Пала Шмітта, якого вони не підтримали на виборах у парламенті наприкінці червня цього року. Опозиціонери висловлюють переконання, що новий президент не робитиме нічого такого, що б пішло врозріз з інтересами правлячих партій.


| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2024. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект