Асоціація України з Європейським Союзом "близька як ніколи" - таку заяву напередодні зробив президент Віктор Янукович у своєму виступі з нагоди Дня Незалежності. Він сказав, що саміт «Україна – ЄС», який буде восени, стане визначальним кроком вперед на цьому шляху. Чи не нагадує це заяви 5-річної давнини, коли представники команди тодішнього президента Віктора Ющенка твердили про значний поступ у зближенні з ЄС?

Про це розмова із кореспондентом у Брюсселі Сергієм Воропаєвим.

С. Воропаєв: Україна зараз трохи повторює історію 5-річної давнини, тому що європейські заяви сьогодні більше, все-таки, схожі на заяви про наміри, ніж про конкретні дії. Хоча певна робота, звичайно, ведеться. А що стосується європейської сторони, то її підхід став набагато більш прагматичним. Там перестали робити будь-які заяви стосовно майбутнього, а просто очікують конкретних результатів від української влади.

Бі-Бі-Сі: В цьому контексті чи слід чекати найближчими днями якоїсь реакції від представників ЄС на слова Віктора Януковича?

С. Воропаєв: Думаю, що якоїсь реакції не буде. І єдине, що зараз зазвичай роблять представники ЄС, це кажуть: ми не коментуємо заяви офіційних осіб третіх країн.

Бі-Бі-Сі: Чи були останні заяви, чи, як їх називають, сигнали, що надходили від єврокомісарів?

С. Воропаєв: Особливих сигналів, таких помітних, не було, крім останнього візиту комісара ЄС з питань розширення Фюлє, який відбувся ще в квітні. Очевидно, що сьогодні ми говоримо про необхідність завершити переговори щодо угоди про асоціацію між Україною та ЄС. До речі, варто зазначити, що у вівторок під час виступу українського президента знову пролунала фраза про асоційоване членство. І з цього приводу треба нагадати, що такого поняття, як асоційоване членство просто не існує в Європейському Союзі.

Адже угоди про асоціацію ЄС має з такими країнами, як, наприклад, Чилі, Єгипет, чи Ізраїль. Це ті країни, які не мають жодних перспектив щодо приєднання до ЄС. Тобто, угода про асоціацію – це просто така назва, яка передбачає певний рівень співпраці. Сьогодні існує переговорний процес, який, очевидно, триватиме ще певний період часу, оскільки найскладнішою його частиною є переговори про угоду про зону вільної торгівлі, де є багато запитань, як у європейців, так і в українців.

Бі-Бі-Сі: Що потрібно зробити Україні для того, щоб наблизитись до цього нового рівня співпраці?

С. Воропаєв: Якщо говорити про створення зони вільної торгівлі, то найбільші проблеми і складності стосуються питань інтелектуальної власності, оскільки для України ця тема досить складна. Хоча і не нова, але досить складна у вирішенні. І другий, такий дуже суттєвий розділ – це розділ про походження географічних назв. Тобто, про бренди. Скажімо, такі речі, як шампанське, коньяк, мають зникнути з українських прилавків, якщо вони не будуть походженням відповідно з Шампані чи з провінції Коньяк. Ці питання досить складні, і тут переговори, очевидно, триватимуть навіть трохи більше, ніж до кінця цього року.