Україна наблизилася до енергостандартів ЄС. Вона стала членом Європейського Енергетичного співтовариства. Відповідний протокол у п’ятницю підписав у столиці Македонії Скоп’є міністр палива і енергетики України Юрій Бойко. Щоправда, відповідну угоду ще має ратифікувати Верховна Рада України. Українські експерти вважають, що факт приєднання до європейської енергоспільноти може посилити позиції України на переговорах із Росією, проте перспективи залучення інвестицій в енергетичний сектор оцінюють скептично.

За словами міністра палива та енергетики Юрія Бойка, вступ України до Європейського енергетичного співтовариства свідчить про прагнення вибудовувати українську енергетичну політику за принципами Євросоюзу. А міністр економіки Македонії Фатмір Бесімі розцінив вступ України до європейської енергоспільноти як «важливий етап у процесі розвитку енергетичної політики ЄС і розширення її меж».

Європейське енергетичне співтовариство створили в 2005 році з метою поширення досвіду внутрішнього енергетичного ринку ЄС на країни Східної Європи та сприяння залученню інвестицій в енергетичну галузь країн-учасниць угоди. На сьогодні до угоди приєдналися 14 країн-членів ЄС та 7 Балканських країн.

Статус без інвестицій

Експерт з енергетичних питань Валентин Землянський вважає, що приєднання до європейської енергоспільноти може посилити позиції України на переговорах з Росією, але не надто суттєво.

«Хоч яким би формальним був вступ до європейського енерготовариства, у будь-якому разі  це підйом статусу української сторони – чи то «Нафтогазу» чи Мінпаливенерго, – зауважує експерт. – Щодо впливу на переговори – не думаю, що це сильно вплине на переговори щодо створення або тристороннього консорціуму, або українсько-російського спільного підприємства. На сьогодні головні рішення ухвалюються все-таки на векторі Росія-ЄС».

У Міністерстві палива та енергетики зазначають, що приєднання України до Енергетичного співтовариства посприяє залученню інвестицій в енергетичний сектор країни. Проте Валентин Землянський скептично оцінює такі перспективи.

«Очікувати приходу європейських інвестицій у газотранспортну систему я б не став, – каже він. – Бо два роки ми чекали. І, окрім формальних вимог, реальних надходжень чи реальної участі ЄС у модернізації газотранспортної системи ми не відчуваємо і не бачимо».

«Обхідна» загроза транзиту

Керівник енергетичних програм центру імені Разумкова Володимир Саприкін зазначає, що на перешкоді залученню інвестицій в енергетичний сектор стоять два фактори: загальний непривабливий інвестиційний клімат і будівництво Росією обхідних газопроводів.

«Обхідні газопроводи поки що не зменшили, але у подальшому суттєво можуть зменшити обсяги прокачки газу через Україну, – зазначає Саприкін. – Крім того, інвестиційний клімат в Україні є незадовільним. Нестабільна фінансова компанія «Нафтогаз» перешкоджає будь-якому інвестуванню у цей сектор».

Угода про вступ України до Європейського енергетичного співтовариства має набути чинності після її ратифікації Верховною Радою. Представників різних депутатських фракцій кажуть, що проблем з ратифікацією бути не повинно.