Угоду про зону вільної торгівлі з ЄС називають складовою частиною Угоди про Асоціацію. В Адміністрації Президента України обіцяють її підписання у листопаді, в Єврокомісії з такими прогнозами не поспішають.

Стан переговорів щодо зони вільної торгівлі України з ЄС старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень  Ільдар Газізуллін у розмові з Deutsche Welle окреслює, як незадовільний. «Дуже суттєво змінилася переговорна команда, з боку України прийшли нові люди. Через зміну уряду настала певна пауза, тому важко передбачити, як швидко закінчаться переговори. Зрештою йдеться про дуже складний процес, який охоплює широкий спектр питань», – зауважує аналітик.

Чутливими у таких переговорах Ґазізуллін називає такі питання, як сільське господарство, санітарні стандарти, актуальне право власності, стандарти щодо довкілля. Економіст нагадує: не секрет, що чимало підприємств в дуже багатьох галузях економіки України забруднюють повітря і відповідно не відповідають стандартам Європейського Союзу. Це ж є однією з перешкод у тому, щоб ЄС відкрив свої ринки для української продукції.

Переговори непросто, але просуваються

Однак  Газізуллін запевняє, що переговори все ж просуваються. «Важко передбачити результат, і також можна сказати вже зараз, що навіть якщо буде підписана угода чи то наприкінці цього року, чи наступного, чи через рік - все одно будуть певні перехідні періоди, тобто результати від цього будуть відчуватися упродовж тривалого періоду», каже експерт.

За його словами, якщо подивитися на певні сектори, тобто український бізнес, який зацікавлений у виході на ринки ЄС, зокрема це виробники харчової продукції, виробники птиці, то вони вже ведуть переговори із  ЄС паралельно. «І вже, наскільки мені відомо, навіть домовилися про те, що можуть вийти на ринки», - заявляє Газізуллін.

Що можемо втратити

На питання, що українська економіка може втратити, якщо підписання Угоди будуть форсувати з політичних міркувань, аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень відповідає так: «Передусім треба дійсно визначитися, наскільки повно ми будемо відповідати стандартам Євросоюзу. Адже нині, коли Україна не членом ЄС, вона має можливість домовлятися про певні компроміси, про перехідні періоди». На думку Газізулліна, з втратами треба було б рахуватися передусім для підприємств, які забруднюють навколишнє середовище, а також для підприємств з енергетичної галузі.