У 2011 році європейські країни продовжать політику невідступних і суворих заощаджень. Аби повернутися до дозволеного Брюсселем 3-відсоткового бюджетного дефіциту, в них є тільки три роки. Хоча нині у більшості держав ЄС цей показник дуже «зашкалює». Тим часом, скорочення зарплат держслужбовців, намагання економити на пенсіонерах та соціально беззахисних категоріях європейців, а також зростання податків, викликають бунти та протести у багатьох країнах співдружності. Крім цього ще й виникають сумніви, чи можливо далі у таких умовах нарощувати темпи європейської економіки?

Навіть побіжного погляду на проекти державних бюджетів країн Європейського Союзу достатньо, аби зрозуміти: наступний рік пройде у режимі суворих заощаджень. Головною мішенню залишаються державні установи та служби. Наприклад, витрати на міністерства в Іспанії планують скоротити на 16 відсотків, а у Великій Британії бюджет кожного міністерства втратить аж до 25 відсотків.

Португальські та ірландські держслужбовці чекають наступного року з острахом, бо їхні зарплати скоротять на 5, а подекуди й на 15 відсотків. Тим часом, італійці та британці взагалі мають намір тимчасово заморозити зарплату працівників державного сектору. Всі ці плани переслідують одну мету: наблизити дефіцити бюджетів до 3-відсоткового бар’єру, який жодна з 27 країн-членів не мала права переступати.

У дійсності, навіть у країнах зони євро, разом із такими потужними, як Німеччина та Франція, дефіцити через кризу дуже віддалилися від норм, продиктованих Брюсселем. Міністерства економіки вже підрахували деякі деталі скорочень наступного року, тобто, першого етапу заходів повернення до стабільності. Скажімо, Іспанія з майже 10 відсотків дефіциту цьогорічного бюджету має намір до кінця 2011 року вийти на 6 відсотків. Греція, що постраждала найбільше, хоче скоротити свій 14-відсотковий дефіцит аж наполовину.

Загроза новий страйків і стагнації

Проте, суворі заощадження загрожують не лише маніфестаціями та страйками, що вже вирують у Європі. Це ще й може припинити слабке економічне зростання, що тільки починає відроджуватися після карколомних спадів двох попередніх років. Принаймні так вважає французький економіст Матью Плен із паризької Обсерваторії економічної кон’юнктури.

«Оголошені скорочення на наступний рік – доволі ризиковані, – каже він. – Ця політика, що розрахована на три роки, може призвести до нового спаду економіки, а отже, подальшого росту безробіття. Як наслідок, бажаного скорочення дефіциту бюджетів у Євросоюзі не досягнуть. Тепер всі намагаються визначити, яким чином співдружність продовжуватиме своє існування у настільки деградованій ситуації».

Тим часом, Європейська комісія нещодавно виступила з пропозицією штрафувати ті країни, котрі ігнорують правила обмеження бюджетного дефіциту, а також державного боргу, який теж не може перевищувати межу, визначену так званим Пактом стабільності та зростання ЄС.

Якщо із системою санкцій погодяться Європарламент та країни Євросоюзу, то «бюджетних грішників» за надмірний дефіцит оштрафують на суму в розмірі 0,2 відсотка від ВВП цих держав.

Штрафи за борги

У свою чергу, аби забезпечити фінансову дисципліну, від тих країн, де борги перевищуватимуть 60 відсотків ВВП, Комісія Євросоюзу вимагатиме його скорочення на 5 відсотків три роки поспіль.

Всі ці санкції, як кажуть представники виконавчої інституції ЄС, спрямовані на припинення макроекономічного дисбалансу, «який загрожує функціонуванню європейської грошової спільноти».

Злісні порушники цих вимог з-поміж країн єврозони будуть змушені щорічно сплачувати штраф у розмірі 0,1 відсотка від їхнього ВВП.