Одночасна зустріч і міністрів оборони, і голів зовнішньополітичних відомств країн-союзниць НАТО – явище доволі незвичне. Проте саме таке спільне засідання представників 28 держав Північноатлантичного Альянсу відбулося 14 жовтня 2010 року в брюссельській штаб-квартирі.

На порядку денному стояли такі вирішальні теми, як зміна стратегії НАТО, реформа командних структур, протиракетні щити та ядерне роззброєння. Все це – у рамках підготовки до саміту альянсу, що має відбутися наступного місяця в Лісабоні.

Брюссельська штаб-квартира НАТО приймала великі делегації, бо чекали рішення надзвичайної важливості. Зустріч відбулася за декілька тижнів до Лісабонського саміту, що має ухвалити історичну нову Стратегічну концепцію цієї глобальної політично-військової організації. Її мета – визначити роль НАТО у сучасному світі й окреслити її діяльність на наступне десятиліття.

«Вирішальним (у підготовці цієї концепції) є її правильне спрямування, – заявив Генсекретар Північноатлантичного альянсу Андерс Фоґ Расмуссен, – Центральна місія НАТО – вберегти від нападу 900 мільйонів громадян – не може змінитися ніколи. Але це має бути сучасна оборона проти загроз сьогодення».

Держсекретар США Хілларі Клінтон, подякувавши за плідну роботу над цією Стратегічною концепцією, зазначила, що учасники зустрічей мали можливість ознайомитися з майже завершеною версією цієї концепції.

Як стало відомо, цей 10-сторінковий документ передбачатиме новий підхід та використання оновленого оборонного потенціалу НАТО, включно із засобами стримування у протиракетній обороні та кібернетичній мережі.

Адже наростаючі загрози відомі: це міжнародний тероризм, поширення балістичних та ядерних озброєнь, блокування надходжень пального та кібернетичні війни.

Реагування на кризи силами альянсу теж зазнає змін, бо включатиме спільні військові, політичні та цивільні заходи. Нарешті, майбутнє НАТО – у поглибленому, ширшому політичному і практичному партнерстві з різними країнами, зокрема, Китаєм, Індією та Росією.

У цьому контексті міністри закордонних справ та оборони обговорювали й підтримали необхідність створення єдиної системи протиракетної оборони у Європі.

«Ми прямуємо до консенсусу, що буде досягнутий на Лісабонському саміті НАТО щодо необхідності створити умови для захисту населення та території європейських країн від можливих ракетних атак, – зазначив при цьому Андерс Фоґ Расмуссен. – Водночас, ми повинні дати і Росії можливість співробітничати з нами, поділяти з нею плоди цієї співпраці».

Проте Генеральний Секретар НАТО згадав цілу низку напрямків співпраці з росіянами, тобто, Афганістан, боротьба з тероризмом, піратством, поширенням біологічної та інших видів зброї, а також міжнародну наркоторгівлю. При цьому він не підтвердив, що співробітництво з росіянами вже тепер стосуватиметься систем ПРО. У Лісабоні має відбутися засідання Ради Росія – НАТО, де й дискутуватимуть з приводу усіх цих тем, зауважив пан Расмуссен.

Актуальність створення такого щита витікає з того, що понад 30 країн світу, зокрема Іран, уже мають або намагаються придбати балістичну зброю. Деякі з цих ракет здатні долетіти й до європейських міст. Тому без установок ПРО, які захищатимуть не лише військових, а й мирне населення, далі залишатися не можна, зауважив голова альянсу.

Також нинішні зустрічі були присвячені реформуванню натовських керівних структур, з огляду на те, що організація намагається заощаджувати кошти через кризу. Андерс Фоґ Расмуссен здобув підтримку національних представників у намірах зробити командні структури НАТО компактнішими й ефективнішими.

Для порівняння: якщо після завершення періоду «холодної війни» було 26 командних підрозділів із персоналом 27 тисяч осіб, то нині їх скорочено до 11 структур, де працює 13 тисяч людей. Як зазначив Андерс Фоґ Расмуссен на підсумковій конференції, він має наміри, зберігаючи ефективність, далі скоротити персонал до 9 тисяч. Також на пропозицію Генсекретаря НАТО, з 14 спеціалізованих військових агентств, створених у часи «холодної війни», мають залишитися тільки три.