На виконання плану дій візового діалогу з Євросоюзом, прийнятого у Брюсселі, може знадобитися декілька років і значні фінансові вкладення.

 
Про це пише газета "Комерсант-Україна", яка має у своєму розпорядженні копію плану дій візового діалогу з Євросоюзом, прийнятого за підсумками саміту Україна-ЄС.

План дій (ПД) з досягнення безвізового режиму для українців має статус "робочого документа" і за взаємною домовленістю сторін не публікується.

На відміну від балканського візового діалогу, український ПД на 12 сторінок передбачає тривалий переговірний процес.

При цьому підкреслюється, що навіть бездоганне виконання всіх вимог ЄС не дає гарантій скасування віз для українців. Остаточне рішення ухвалюватимуть Європарламент і Європейська рада "з урахуванням загального стану взаємин Євросоюзу й України".

Документ містить 60 вимог ЄС до України, вони розбиті на 4 блоки: безпека документів; нелегальна міграція; громадський порядок і безпека; міжнародні відносини й фундаментальні права. Київ буде виконувати ПД у два етапи: адаптація законодавства до вимог ЄС і імплементація ухвалених законодавчих норм.

Більшість пунктів плану дій прямо пов'язані з якістю прикордонного контролю, боротьбою з нелегальними мігрантами, а також із забезпеченням безпеки документів українських громадян у закордонних поїздках.

Перша вимога в списку - відмова від закордонних паспортів, які використовуються сьогодні, і перехід до біометричних паспортів. "При цьому має бути забезпечено адекватний захист персональних даних", - зазначається в ПД.

Закордонні паспорти червоного кольору з уклеєною фотографією мають бути "поступово виведені з обігу". Такі паспорти видавалися громадянам України аж до літа 2010 року, і заявлений термін їх дії - до 2020 року.

На першому етапі виконання ПД українська влада зобов'язана ухвалити національну стратегію інтегрованого управління кордонами, нове законодавство у сфері міграційної політики, укласти угоду з європейською структурою Eurojust (орган міждержавної співпраці у сфері юстиції та безпеки) і ратифікувати низку документів ООН і Ради Європи.

На другому етапі Україна повинна "забезпечити адекватну інфраструктуру, технічне обладнання, фінансові й людські ресурси" для роботи прикордонників і всіх пов'язаних із ними установ. Крім того, Київ зобов'язаний розробити й реалізувати "заходи щодо реінтеграції українських мігрантів, які повернулися в Україну".

Серед іншого, ЄС зобов'язав Україну переглянути або скасувати реєстрацію (прописку) українських громадян і іноземців "з метою запобігання необґрунтованих обмежень і заборон свободи їхнього пересування територією України".

Джерела "Комерсанта" стверджують, що у Брюсселі планували, серед іншого, згадати й про необхідність "імплементації вимог Хартії мов національних меншин" при видачі закордонних паспортів, але відмовилися від цієї ідеї, дізнавшись про політизованість мовного питання в Україні.

Президент України Віктор Янукович заявив, що розраховує виконати план дій уже "в 2011 році, швидше за все - у першому півріччі". Але дипломати й чиновники, з якими поговорив журналіст, відреагували на цей прогноз скептично.

У самому ПД зазначено лише, що йдеться про "довгострокову перспективу".