Підсумки заходів з фінансового порятунку Греції, вжитих упродовж року, виглядають невтішно. Політика жорсткого заощадження, яку проводить грецький уряд, неспроможна залатати гігантські дірки в держбюджеті. Так за підсумками 2010 року дефіцит держбюджету становив 10,5% від ВВП країни, тобто на один відсоток більше, ніж  греки планували досягти. Загальна сума заборгованості продовжує збільшуватися. Зменшити борговий тягар можна було б за рахунок збільшення податкових надходжень, але для цього треба економічне зростання та посилення боротьби з ухилянням від сплати податків. Ні перше, ні друге, на думку експертів Міжнародного валютного фонду, Єврокомісії та Європейського Центробанку поки що не передбачається.

Жорстко чи м'яко

З огляду на таку безвихідь дедалі більше німецьких економістів висловлюються за жорстку реструктуризацію грецького боргу. Інакше кажучи, пройти через втрату власниками грецьких облігацій близько сорока відсотків їхньої цінності. Однак деякі фахівці категорично відкидають такий сценарій, наприклад, керівник макроекономічних досліджень Allianz Рольф Шнайдер. «Це хоч і зменшило би рівень заборгованості, але мало би разючі наслідки для країни, це би означало також високі ризики для фінансових ринків усієї Європи».

Насамперед ідеться про ризики для таких країн, як Ірландія, Португалія або Іспанія, чия фінансова ситуація не є безхмарною. Крім того, такий крок змусив би банки списати мільярди, що вдарило би по балансу європейської банківської системи. Тому в німецькому уряді висловлюються за так звану м'яку реструктуризацію», згідно з якою банки б добровільно обмінювали старі папери на нові з довшим терміном дії. Однак у цьому плані теж є недоліки.

Без допомоги ніяк

По-перше, поки що не встановлено чи пристануть на це банки, по-друге, борговий тягар Греції через це суттєво не знизиться. Банк Credit Suisse підрахував, що подовження терміну на п'ять років допоможе зменшити грецький борг лише на чотири відсотки. Крім того, не можна відкидати можливість того, що навіть м'яка реструктуризація здатна призвести до турбулентності на фінансових ринках. Неплатоспроможність Греції німецькі банки здатні пережити. А от для грецьких фінансово-кредитних інститутів, які володіють найбільшої кількістю грецьких облігацій, все може датися набагато тяжче.

Євросоюз мусить у якийсь спосіб допомогти Греції. Новий пакет багатомільярдного кредитування, на думку головного економіста Postbank Марко Баргель, видається найдоцільнішим шляхом виходу з ситуації. «…оскільки за таких умов справді є шанс, що буде одержано назад гроші, які Греції вже дали». Однак за такого розвитку подій важливо, щоб Греція  використала виграний за допомогою рятівних пакетів час, щоб структурні реформи змогли принести свої плоди за два або три роки. Інакше грецька халепа може перетворися на бездонну діжку для платників податків, застерігають економісти.