Уряд Чеської Республіки прийняв рішення не брати участі в розміщенні елементів американської системи протиракетної оборони в Європі. У чому ж полягає пропозиція американців, і чому її не прийняла чеська сторона?

За останні кілька років американський план розгортання системи ПРО в Європі неодноразово піддавався змінам. Початковий план, запропонований Адміністрацією Буша, передбачав розміщення 10 ракет-перехоплювачів у Польщі і радіолокаційного комплексу в Чеській Республіці. Метою було нейтралізувати загрозу з боку Ірану, що володіє балістичними ракетами далекого радіуса дії.

Однак Адміністрація Обами розробила інший підхід. Було вирішено, що головна загроза походить від іранських ракет ближнього і середнього радіусу дії. Тому у вересні 2009-го року президент Барак Обама скасував план Буша, зробивши вибір на користь того, що експерти називають «більш гнучким підходом».

Новий план передбачає розміщення ракет-перехоплювачів наземного базування SM-3 на території Польщі до 2015-го року і на території Румунії до 2018-го року. Ці системи поки розробляються. Аналітики відзначають, що ракети SM-3 вже розміщені на кораблях ВМС США, що надає плану Обами деяку гнучкість, якої не було у пропозиції Буша.

За словами експертів, минулого місяця керівництво Чеської Республіки висловило своє негативне ставлення до плану Обами, оскільки очікувалося розміщення на території країни радіолокаційної станції, передбаченої планом Буша.

Ось що говорить Дерил Кімбол, керівник приватної дослідницької фірми «Асоціація з контролю над озброєннями»:

«Коли Адміністрація Обами відклала план розгортання системи, це по суті означало, що ця велика радіолокаційна станція, яка в самій Чеській Республіці була предметом суперечок і розбіжностей, і проти якої громадськість була досить рішуче налаштована,  не буде побудована. Замість цього Адміністрація Обами запропонувала Чеській Республіці менш важливу роль, у відповідь на що чеське керівництво висловило невдоволення, а деякі члени парламенту заявили, що їм намагаються вручити «втішний приз», який їм не потрібен».

Ось як описує цей так званий «втішний приз» аналітик з приватної аналітичної фірми «STRATFOR» Марко Папіч:

«Згідно з переглянутим планом, Чеська Республіка по суті отримувала комп'ютерний зал – просто зал, повний комп'ютерів, на який виділялося близько двох мільйонів доларів, замість гігантського радара Х-діапазону вартістю близько 100 млн доларів. Так що Прага просто вирішила, що така «нагорода» не варта пов’язаного з цим ризику, і пішла на задній хід».

За словами Папіча, США, по суті, спробували «кинути кістку» чеському уряду:

«Це система дальнього виявлення. Немає абсолютно ніяких причин – ні технологічних, ні інженерних – взагалі ніяких, за якими цю систему потрібно розміщувати за межами Сполучених Штатів. З таким же успіхом її можна розмістити в Пенгатоні».

Росія постійно виступає проти американських планів розгортання системи ПРО в Європі. Москва не вірить в те, що метою США є захист від ракетних ударів з боку таких країн, як Іран. Російська влада вважає, що ця система спрямована проти Москви.

З іншого боку, багато країн колишнього Варшавського договору все ще вважають, що Москва становить для них загрозу. Однак, як зазначає Папіч, Чеської Республіки серед них не має.

«Чеська Республіка – одна з країн Центральної та Східної Європи, яка, на відміну, наприклад, від Румунії і Польщі, не відчуває екзистенціальної загрози з боку Росії. Справа в тому, що Чеська Республіка безпосередньо не межує з Росією і відділена від неї Карпатами і Татрами. Так що керівництво країни завжди до деякої міри відносилося помірковано до проекту розгортання системи ПРО, вважаючи її, швидше, розкішшю, ніж необхідністю. Насправді в контексті цієї системи мова ніколи не йшла про ключові національні інтереси Чеської Республіки», – каже дослідник.

Багато експертів, у тому числі Деріл Кімбол, називають рішення чеської влади безвідповідальним. Вони заявляють, що розміщення компонентів системи ПРО – це не питання престижу, а необхідність. Полягає вона у забезпеченні надійного захисту від потенційних погроз з боку так званих «держав-ізгоїв».