Парламент Болгарії у четвер схвалив зміни в законодавстві, згідно з якими особи, які співпрацювали зі спецслужбами при соціалізмі, не зможуть займати вищі дипломатичні посади.

Правоцентристський уряд запропонував внести поправки до законодавства після того, як історична комісія виявила в минулому грудні, що більш як 45 діючих послів і консулів були пов'язані з болгарською спецслужбою Д'ржавна Сігурност.

За оцінками комісії, близько 45% з 462 колишніх і діючих дипломатів були агентами спецслужб, за винятком послів Болгарії в Лондоні, Берліні, Римі, Токіо та Москві.

Деякі дипломати були змушені покинути свої посади з падінням комуністичного режиму в 1989 році, але багато хто залишилися після того, як президент Георгій Пирванов виступив проти масових звільнень. Комісія підозрює у співпраці зі спецслужбами і самого президента. Пирванов це заперечує і каже, що лише написав огляд книги для людини, яка опинилася агентом спецслужб.

МЗС пояснив, що законопроект покликаний розірвати зв'язки з механізмами тоталітарного режиму, які ставлять під загрозу репутацію Болгарії - члена ЄС і НАТО - в міжнародному співтоваристві.

Співпраця з комуністичними спецслужбами залишається болючим питанням для країн колишнього радянського блоку. У травні Грузія заборонила займати високопоставлені посади в державі колишнім співробітникам КДБ чи партійним босам.

Тісно пов'язана з СРСР Болгарія володіла однією з найбільш розгалужених мереж спецслужб. Болгарські агенти були замішані в багатьох скандальних змовах, від невдалої спроби вбивства Папи Іоанна Павла II до вбивства дисидента, який втік до Лондона, за допомогою отруєної парасольки.

У 2006 році в Софії був прийнятий закон, що дає змогу розкривати архіви колишньої таємної поліції, але він не зобов'язував колишніх агентів йти зі своїх посад і не забороняв їм займати посади держслужбовців.

Згідно з прийнятими змінами в законодавстві, колишні агенти Д'ржавна Сігурност не зможуть займати вищі дипломатичні пости, але їх кандидатури можуть бути розглянуті для більш низьких позицій.