У Ганновері відбулися німецько-російські міжурядові консультації на найвищому рівні. Сторони підписали низку угод про економічну й політичну співпрацю. Зустріч, однак, затьмарена рішенням опікунської ради премії «Квадрига» не вручати російському прем’єрові Володимиру Путінові цю престижну німецьку відзнаку.

Офіційно тема невручення Володимирові Путіну премії «Квадрига» не перебувала на порядку денному ані російсько-німецького форуму «Петербурзький діалог», ані міжурядових консультацій. Ці дві події паралельно у вівторок відбулися в Ганновері. Ще напередодні зустрічі обидві сторони лише заявили, що російсько-німецькі відносини не постраждали внаслідок суперечки навколо відзнаки.
 
Однак повністю проігнорувати цю тему не вдалося – занадто потужною була критика й занадто бурхливими дебати, що розгорілися в німецькому суспільстві, які врешті-решт призвели до перегляду рішення про нагородження Путіна. Російський президент Дмитро Медведєв не став стримуватися у своїй оцінці. Виступаючи в Ганновері, він заявив: «Якщо вже рішення ухвалене, то це рішення треба виконувати. Інакше ж це просто вияв боягузтва і непослідовності».
 
На тлі скандалу канцлер Німеччини Ангела Меркель закликала до максимально відкритого діалогу між Берліном і Москвою. «Краще один раз про щось по-справжньому посперечатися, аніж постійно все замовчувати», – заявила Меркель.
 
«Природні партнери»
 
Незважаючи на цей інцидент, Німеччина й Росія сьогодні можуть похвалитися стабільними, як ніколи, двосторонніми економічними відносинами. Економічна співпраця стала й головною темою міжурядових консультацій, у рамках яких було підписано 15 двосторонніх угод.
 
За обсягами двосторонньої торгівлі обидві сторони вже цього року можуть встановити рекорд. Експерти очікують, що цей показник сягне позначки в 70 мільярдів євро.
 
На переконання Меркель, Німеччина є для Росії «природним партнером». «Така велика кількість підписаних угод, які ми можемо показати вам сьогодні, є свідченням щільності контактів і між окремими галузями, і між різними міністерствами. Йдеться і про економічні домовленості, й про співпрацю в галузі культури, про розбудову правової держави, про партнерство щодо модернізації. Тобто, представлена вся палітра», – заявила німецький канцлер.
 
І все ж представники німецької економіки скаржаться й на масивні проблеми, які заважають іще інтенсивнішому розвиткові торгівлі. Керівник концерну Metro Екгард Кордес, зокрема, в одному зі своїх інтерв’ю вказав на візові бар’єри з німецького боку й бюрократичні проблеми та, наприклад, високе імпортне мито з боку Росії. Москва занадто ізолює свою економіку, вважає він.
 
Лібералізація візового режиму
 
Принаймні за вирішення однієї з перерахованих проблем планується взятися вже найближчим часом. Канцлер Німеччини Анґела Меркель пообіцяла в Ганновері у середньостроковій перспективі лібералізацію візового режиму для громадян Росії.
 
За її словами, відповідний план дій буде розроблено вже наступного року. Меркель також визнала, що причиною гальмування цього процесу є не Європейський Союз, а сама Німеччина.
 
Не останню роль під час консультацій відігравали й питання співпраці в енергетичній галузі. Тут Берлін і Москва мають чимало спільних точок дотику: в Німеччині, яка відмовилася від використання в майбутньому атомної енергії, почали кардинально змінювати енергетичну політику; Росія ж, а точніше, її газовий монополіст «Газпром», шукає прямого доступу до привабливого німецького ринку. Кілька днів тому німецький енергетичний концерн RWE вже заявив про стратегічне партнерство з росіянами.
 
Німеччина шукає інвесторів, а не захисту прав людини
 
На шанси тіснішої економічної співпраці вказав не лише міністр економіки Німеччини Філіпп Реслер, але і його баварський колега Мартін Цайль. «Тепер ми не можемо зволікати й казати, що ще подивимось. Тепер ідеться про те, хто готовий і має бажання інвестувати і в кого взагалі є необхідні кошти», – сказав Цайль.
 
Водночас, як зауважують оглядачі, через занадто велику зосередженість на економічних стосунках питання прав людини в Росії часто залишаються поза увагою.
 
Представник німецького Фонду імені Генріха Белля Ральф Фюкс закинув частині німецького суспільства недостатньо критичне ставлення до нинішньої російської еліти.