Турецькі політичні та військові керівники розпочали у понеділок 4-денні консультації під керівництвом прем’єр-міністра Реджепа Ердогана. Йдеться про призначення нових керівників збройних сил країни. Потреба в цьому з’явилася після того, як минулого тижня начальник Генштабу і троє командуючих родами військ пішли у відставку на знак протесту проти арештів сотень офіцерів, котрих влада звинуватила у підготовці антидержавної змови.

Своїми відставками генералітет Туреччини висловив протест проти антиармійської політики, котру, за словами військових, розв’язала правляча Партія справедливості та розвитку. Спостерігачі констатують, що тепер в Туреччині не залишилося сил, котрі здатні заважати прем’єру Реджепу Ердогану проводити його «помірно-ісламську політику». До нього армія Туреччини традиційно вважалася опорою світських цінностей.

Начальник Генштабу Туреччини Ишик Кошанер заявив, що він не в силах захистити своїх підлеглих – 250 заарештованих офіцерів, генералів, адміралів, котрих звинувачують в антидержавній змові. Ще у 2007 році прем’єр Реджеп Ердоган заявив про розкриття змови, яку нібито готувала націоналістична організація «Ергенекон». Трьома роками пізніше була нібито «розкрита» ще одна змова. Поліція заявила, що у 2003 році армія готувала відсторонення від влади цивільних і введення військового стану.

Влада Туреччини заявляє про реформи на вимогу Євросоюзу

Тепер же хвиля арештів стосується і понад 170 діючих вищих чинів армії Туреччини. Опозиція і армійські кола стверджують, що ця справа є фальсифікацією прихильників режиму Реджепа Ердогана. Вони кажуть, що Партія справедливості та розвитку прагне змінити світський характер Турецької Республіки , взяти курс на її поступову ісламізацію. З часів Мустафи Кемаля Ататюрка армія в Туреччині є гарантом світського характеру держави. Маючи такі повноваження, армія постійно втручалася у політичне життя, відсторонюючи від влади нібито «неблагодійні», на її думку, уряди.

Реджеп Ердоган визнає, що вирішив «зламати» таку практику за допомогою конституційної реформи і пояснює це не нібито ісламізацією, як заявляють військові та опозиція, а вимогами демократичних реформ з боку Євросоюзу, куди прагне вступити Анкара.

Президент Туреччини Абдуллах Гюль відкинув твердження про кризу влади в державі та заявив, що «події ці можна назвати безпрецедентними, але ні про який вакуум влади в країні не йдеться».

Чимало експертів кажуть, що ніякої змови насправді не було і характеризують арешти спробою прем’єра Ердогана ослабити традиційно сильні в державі позиції військових.