Мустафа Мухаммед Абдель Джаліль тривалий час залишався фігурою, за межами своєї країни незнаною. Воно й не дивно, адже його біографія мало чим відрізняється від життєвого шляху десятків інших колишніх соратників Муаммара Каддафі. Перед тим, як очолити міністерство юстиції чотири роки тому він, випускник факультету права та законів Шаріату в Університеті Лівії довгий час працював правником, прокурором та суддею. Одначе саме на посаді міністра юстиції, де він перебував з 2007-го до 2011-го року Джаліль проявив свій характер. Тоді ж про нього заговорили як про самостійну політичну фігуру.

2009-го року Джаліль визнав, що у в’язниці Абу Салім поблизу Тріполі без суду утримують понад 300 в’язнів, а трохи згодом, протестуючи проти цієї практики, він демонстративно подає у відставку під час телевізійного ефіру. Міжнародні правозахисники вітали мужність міністра, одначе полковник Каддафі хоча й сприйняв це за ляпас, але відставки свого міністра тоді не прийняв.

"Незалежний дух"

За готовність відстоювати власні ідеї та позиції за Джалілем міцно закріпилася репутація "незалежного духу" у лівійському уряді технократів. Тим не менше, Джаліль ніколи не йшов на відкриту конфронтацію з режимом. По-справжньому ж його час як самостійної політичної фігури пробив у середині лютого 2011-го року, коли урядові війська відкрили вогонь по мирних демонстрантах у Бенгазі. Своїм політичним шансом Мустафа Джаліль скористався: на знак протесту він нарешті залишає уряд і доєднується до повстанців вже як очільник новоствореної Національної перехідної ради.

Упродовж тривалого і запеклого протистояння з силами Каддафі Мустафа Джаліль застерігав від кровожерливих планів диктатора. "В останні моменти свого правління він готовий на все. Він може спалити Тріполі, влаштувати пастки з нашпигованими вибухівкою автомобілями або відкрити свої газові арсенали. Ми готові до всього", - казав Джаліль.

Але провідник лівійських повстанців прагнув бути не лише "парасолькою" для своїх прибічників, але й представляти весь опозиційний рух Лівії закордоном. Саме за його присутності у березні 2011-го року відбувалося обговорення встановлення зони без польотів над Лівією, яке дало змогу союзницьким силам з повітря і з моря підтримувати бої повстанців проти сил Каддафі. Усі останні місяці на численних міжнародних форумах та у контактах з політиками та військовими з інших країн він виступав від імені нової влади Лівії. Її легітимність визнали вже 32 держави світу. Піком цього визнання можна вважати офіційне запрошення до Парижу, що надійшло Джалілю від французького президента Ніколя Саркозі.

Справедливий суд

Після символічного входження повстанців до лівійської столиці Тріполі найбільшим викликом для голови Національної перехідної ради стало забезпечення підтримки правопорядку та недопущення анархії у місті. Виходячи з того, що повне повалення влади Каддафі - лише справа часу, від нової влади очікують і справедливого суду над самим Каддафі та його найближчими соратниками. "Сподіваємося, що ми схопимо Каддафі живим, щоби на очах цілого світу ми змогли провести справедливий суд над тираном", - запевнив Джаліль.

Тим не менше, лідер повстанського руху вже застеріг своїх прибічників від спроб влаштовувати акти помсти. Аби додати ваги своїм попередженням Мустафа Джаліль пригрозив піти у відставку у разі, якщо до нього не дослухатимуться.