Назовні США та Євросоюз намагаються демонструвати злагоду у боротьбі з борговою кризою та неспокоєм на фінансових ринках. Однак за зачиненими дверима міністри фінансів сваряться, засвідчила зустріч у польському Вроцлаві.

Міністр фінансів США Тімоті Гайтнер привіз із собою до Вроцлава 16-го вересня чимало пропозицій, як подолати новий спалах кризи. Колишній банкір з Нью-Йорка став першим американським урядовцем, якого запросили на свою зустріч міністри фінансів країн єврозони. Це запрошення мало підкреслити – уряди провідних індустріальних країн готові до злагоджених антикризових дій. Тим більше демонстрація єдності видається важливою після того, як президент США Барак Обама днями висловив занепокоєння з приводу кризи у єврозоні і назвав її «загрозою для світової економіки».

П’ятнична зустріч у Вроцлаві залишила в оглядачів неоднозначне враження. Поінформовані джерела розповідають про суперечки між американським міністром та його європейськими колегами. Опосередковано це підтверджує і поведінка Ґайтнера у Вроцлаві: американець, який зазвичай охоче спілкується з пресою, цього разу уникав будь-яких коментарів. Ґайтнер навіть не приєднався до своїх європейських колег для групового фото, хоча як перший американський міністр на зустрічі колег по єврозоні мав змогу залишити знімок для історії.

«Недоречні поради Гайтнера»

У наближених до переговорів колах стверджують, що Гайтнер був шокований суперечностями між європейськими міністрами щодо шляхів подолання кризи, свідком яких він став на зустрічі у Вроцлаві. Американець буцімто наголосив у своєму виступі, що «балаканина» про кінець європейського валютного союзу має бути припинена раз і назавжди. Гість з Вашингтона закликав європейських колег суттєво збільшити обсяги Фонду порятунку євро EFSF, який лише нещодавно був збільшений і нині становить 440 мільярдів євро. Тімоті Гайтнер вважає, що чергове збільшення фонду необхідне на випадок можливого банкрутства Італії. Американський міністр нібито навіть порадив європейцям низку «фінансових трюків», за допомогою яких можна фактично збільшити обсяги фонду без формального рішення. Зокрема, для цього необхідно активніше залучити Європейський центробанк до скуповування облігацій кризових країн.

Утім, такі пропозиції рішуче відкинув німецький міністр фінансів Вольфганг Шойбле, повідомляють джерела в австрійській делегації. Шойбле буцімто наголосив, що «американські методи» лише збільшують загрозу інфляції та остаточно руйнують незалежність центробанку. Підтвердили роздратування європейців з приводу позиції Вашингтона і прохолодні слова голови єврогрупи, міністра фінансів Люксембурга Жана-Клода Юнкера. «Ми не будемо дискутувати про збільшення фонду EFSF з кимось, хто не належить до єврозони», - сказав Юнкер журналістам.

Невдоволення позицією Вашингтона

Багатьох європейських міністрів обурила категорична позиція Вашингтона щодо запровадження податку на фінансові транcакції. «Гайтнер рішуче відкинув пропозицію запровадити такий податок. З одного боку, він нам розказує, як нам правильно рятувати євро, а з іншого боку – відхиляє такі конструктивні заходи як цей податок. Мені це видається недоречним», - обурюється австрійська міністр Марія Фектер.

Також без ентузіазму європейці сприйняли американські поради щодо нових державних заходів щодо підтримки економічної кон’юнктури. «На це немає грошей. Ми не можемо поставити під загрозу нашу політику фінансової консолідації, яку ми щойно почали впроваджувати», - зауважив Жан-Клод Юнкер.

Новий EFSF

До кінця вересня країни єврозони мають остаточно схвалити всі заходи, необхідні для посилення Фонду порятунку євро EFSF. Поки всі процедури завершені лише у чотирьох країнах. У Німеччині на останній тиждень вересня заплановане голосування у Бундестагу, без дозволу якого уряд не може взяти на себе необхідні додаткові гарантії. Передбачається, що фонд буде збільшено до 440 мільярдів євро, нові зобов’язання доведеться брати на себе насамперед Німеччині. Також очікується, що EFSF стане більш самостійним у своїх діях – приміром, він зможе швидко і на власний розсуд скуповувати облігації та виділяти антикризові кредити банкам.