Члени глобальної групи під назвою БРІКС, до якої входять такі країни як Бразилія, Росія, Індія, Китай та Південно-Африканська Республіка, цього тижня зустрічаються у Вашингтоні для того, аби обговорити питання, як допомогти Європі з її борговою кризою. Така ситуація, коли країни, що розвиваються, протягують руку допомоги вже розвинутому світові свідчить про дедалі зростаючий вплив цих країн на світовій арені.

Європу не на жарт лихоманить через економічну кризу, тож лідери Єврозони вдаються до усіх можливих заходів, аби не допустити катастрофи. Втім, їх ініціативи запровадити жорстку економію, напоролися на опір самих жителів.

Допомогти Європі на цьому етапі можуть країни, які стрімко розвиваються. Об’єднання країн БРІКС – накопичило чималі резерви у іноземній валюті і готове використати їх для підтримки західних економік. Особливу активність у цьому процесі, на думку економістів, проявляє Китай.

Експерти кажуть, що Китай хоче допомогти з багатьох причин. Одна з них – китайська економіка напряму залежить від експорту. Європа є другим за величиною споживачем китайських товарів, а євровалюта складає близько третини закордонних резервів Китаю, що становить майже трильйон доларів. До того ж Китай, щоби зменшити свою залежність від американського долара, хоче перевести у євро більше своїх запасів.

«Якщо економіка Європи завалиться через Грецію, Італію, Португалію чи Іспанію, це спровокую глобальну фінансову кризу, яка потягне за собою економіки інших країн світу», – каже старший експерт Фонду Карнеґі Юкон Хьянґ.

Втім, поки Європа не має чіткого плану виходу з кризи, малоймовірно, що Китай, чи інші держави позичать їй гроші. Деякі аналітики, як також і китайські медіа припускають – якщо Китай і візьметься допомогти, то частково й задля того, аби Європа поквапилася визнати Китай країною з повноцінною ринковою економікою. Це той статус, якого Китай добивається вже довгий час.

«Після стількох років пригнічення Китаю, Європа тепер мусить уклінно просити Китай про допомогу. Зрозуміло, наскільки велике задоволення і насолоду зараз відчувають китайські лідери», – зазначає економіст Люо Сіопенґ.