У ЄС активно шукають вихід з боргової кризи. Президент Єврокомісії вимагає ще більших фінансових вливань для банків. Європарламентарії готові його підтримати, але вимагають більшого контролю над банківським сектором. 

Наприкінці липня, на спеціальному саміті ЄС, було ухвалено серію додаткових заходів для подолання кризи в єврозоні. Їх ще навіть не встигли реалізувати, але вже зрозуміло, що цих заходів буде замало. Тому цілком логічно, що президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу заявив у середу перед Європейським парламентом, що треба «посилити захисну стіну навколо євро».

Навіть якщо про це неохоче говорять високі посадовці ЄС, більшості експертів зрозуміло: списання великої частини боргів Греції не оминути. Водночас багато фахівців бачать за таких обставин і небезпеку того, що схожа доля може спіткати й інші країни, зокрема в економічному сенсі набагато важливішу Італію. До того ж, вже нині деякі європейські банки передчувають проблеми з нестачею капіталів.

Ще не розширений фонд треба далі збільшувати

Аби їх врятувати, Баррозу вимагає від європейських країн фінансових вливань для банків. При чому, у екстрених випадках – примусових і навіть за рахунок державних коштів. Навіть Європейський стабілізаційний фонд EFSF може вже незабаром виявитися замалим, вважає президент Єврокомісії. Йдеться про фонд порятунку євро, остаточне розширення якого саме залежить від голосування в Словаччині. Баррозу не називав у своєму виступі в Європарламенті конкретних цифр. Натомість Ґі Фергофстадт, який очолює парламентську фракцію лібералів, переконаний: «Правда полягає в тому, що ми мусимо втричі збільшити суму гарантій у EFSF, щонайменше втричі. В іншому випадку нам не вдасться переконати фінансові ринки».

Вже нині зрозуміло, що політичне рішення про таке розширення фонду порятунку євро практично неможливо буде ухвалити, зокрема в Німеччині. Платники податків у європейських країнах елементарно бояться ризиків за гарантіями, обсяги яких нині неможливо передбачити.

Банки рятувати, але й контролювати

Те ж саме стосується і порятунку банків. Мартін Шульц, голова фракції соціалістів у Європарламенті, обурений, що країни спільноти нічому не навчилися з попередньої кризи. «Ми опинилися в ситуації, коли через три роки після дуже складної банківської кризи знову має рекапіталізовувати банки. Але необхідних врегулювань для цього за минулий час створено не було», - обурюється Шульц.

Ще різкіше висловилася Ребекка Гармс, яка очолює фракцію «зелених» у Європарламенті. Вона нагадала, що під час кризового саміту ЄС 21 липня, присутні на зустрічі представники банків, зокрема голова правління Deutsche Bank Йозеф Акерманн, завадили запровадженню більшого державного контролю за банківським сектором. Тому банки мали б на майбутнє підлягати якомога більшому контролю. Якщо ЄС допомагатиме рекапіталізовувати банки, «то свято для тих, хто звик заробляти гроші в банківському секторі, має завершитися», – наголосила Гармс.

У Європарламенті не було меж обуренню фінансовими ринками, які опинилися поза контролем. Утім, більшість євродепутатів таки погоджуються з рецептом Баррозу, що передбачає масштабну європейську відповідь на фінансову кризу. Утім, парламентаріїв цікавить передусім те, як втілити в життя цю пропозицію.

Баррозу планує представити конкретні пропозиції на саміті ЄС 23 жовтня. Його вирішили провести на тиждень пізніше, щоб мати більше часу для розробки реформ. Утім, навіть тиждень на нинішній стадії євро-кризи – дуже довгий відтинок часу.