Сейм (парламент) Латвії в четвер на позачерговому засіданні відхилив поправки до Конституції про присвоєння російській мові статусу другої державної.

"У депутатів немає морального права підтримати передачу цього законопроекту комісії, оскільки його зміст явно суперечить присязі, яку парламентарії давали на першому засіданні, - зміцнювати позиції латиської мови як єдиної державної", - заявила спікер парламенту Солвіта Аболтіня.

Законопроект "Поправки до Конституції Латвійської Республіки" передбачає зміни до ст. 4, 18, 21, 101 і 104 Конституції з метою присвоєння російській мові статусу другої державної. З ініціативою про запровадження другої державної мови виступило товариство "Рідна мова", яке очолюють Володимир Ліндерман, Євген Осипов і Олександр Гапоненко.

Незалежно від рішення парламенту, щодо проекту поправок відбудеться референдум. Він повинен бути організований не раніше одного місяця і не пізніше двох місяців після розгляду поправок у Сеймі. Передбачається, що референдум відбудеться 18 лютого.

Раніше президент Латвії Андріс Берзіньш заявив, що не братиме участь у референдумі, оскільки вважає це "абсурдною грою".

Поправки до Конституції на референдумі будуть прийняті, якщо за них проголосує більше половини виборців, які брали участь у попередніх виборах Сейму. Таким чином, для затвердження проекту необхідні 771 893 голоси.