НОВИНИ

18.03.2005 | Неоконсерватор Пол Вулфовіц, найвірогідно, очолить Світовий Банк
За матералами - Української служби "Радіо свобода "

Президент США Джордж Буш запропонував у середу кандидатуру Пола Вулфовіца на посаду президента Світового Банку. Останні чотири роки Вулфовіц працював у Пентагоні першим заступником міністра оборони США. Хоча кандидатура Пола Вулфовіца ще має бути затверджена радою директорів Світового Банку, ця процедура буде радше формальністю. Адже, за традицією, Сполучені Штати, які володіють найбільшою кількістю акцій організації, мають виключне право визначати її керівника. Чинний президент Світового Банку Джеймс Вульфенсон, термін якого завершується 1 червня, вже підтримав кандидатуру Вулфовіца, назвавши його “чесною людиною, гідною цієї посади”. 


 
Пол Вулфовіц належить до групи політиків, яких у США називають “неоконсерваторами”. Вони вважають, що Америка займає виключне місце у світі та покликана активно сприяти поширенню принципів демократії в інші держави. “Неоконсерватори” мали вирішальний вплив на формування світогляду чинного президента США, а Вулфовіц належав до команди його зовнішньополітичних радників ще в часи першої президентської кампанії Буша у 2000 році. Пілся терактів 11 вересня, Вулфовіц був одним з перших в оточенні президента, хто почав говорити про необхідність воєнної кампанії проти Іраку. Тому, упродовж його перебування у Пентагоні, Вулфовіца зараховували до так званих яструбів Адміністрації Буша.


 Отже, висунення першого заступника міністра оборони на посаду президента організації, яка керується гуманітарною місією розвитку бідних країн, викликало в деяких міжнародних колах не лише подив, але й шок. Пояснює заступник директора французького інституту міжнародних відносин Домінік Мойсі:


“Говорити, що європейці не мають особливого ентузіазму щодо цієї кандидатури, це не сказати нічого. Він уособлює – в очах багатьох неамериканців (і навіть, напевно, багатьох американців) – ідеологію неоконсерватизму та першопричини війни в Іраку. І тому люди запитують себе: “Як цей чоловік може займатися питаннями сприяння економічному розвитку?”.


Схожі відчуття виникають навіть у багатьох працівників Світового Банку. Як сказав в інтерв’ю радіо “Свобода” один з працівників організації, багато його колег висловлюють розчарування і навіть роздратування цією кандидатурою. Однак, не зважаючи на таке негативне ставлення до Вулфовіца, деякі експерти стверджують, що він зможе ефективно продовжувати боротьбу із корупцією в організації та нераціональним витрачанням її ресурсів. За словами самого Вулфовіца, перебуваючи послом в Індонезії наприкінці 80-х років, він був свідком марнування фінансової допомоги Світового Банку, яка надавалася диктаторському режиму Сухарто. Вулфовіц переконаний, що економічний розвиток держави неможливий без демократизації її політичного режиму.


Отже, на думку спостерігачів, він намагатиметься встановити жорсткі політичні критерії у визначенні обсягів на напрямки фінансової допомоги Банку. Водночас, більше уваги приділятиметься і проектам економічного розвитку Близького Сходу, особливо Іраку.


Серед попередників Вулфовіца на посаді президента Світового Банку був ще один колишній високпосадовець Пентагону – міністр оборони Роберт МакНамара. Хоча його призначення тоді також викликало численні протести через відповідальність МакНамари за війну у В”єтнамі, зараз про нього згадують як про одного з найбільш переконаних прибічників допомоги бідним державам світу. Отже, як відзначають спостерігачі, Вулфовіц, якому президент Буш дав прізвисько “вовченя”, може зазнати на посаді президента Світового Банку такого ж самого несподіваного перевтілення.



| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2024. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект